Крім того, потрібно визначитися, які з розрахункових показників доцільно зберігати в БД. Показники, отримані розрахунковим шляхом, як правило, в БД не зберігаються. Винятком є такі випадки, коли розрахунко­вий показник потрібно використовувати для розв'язання інших задач чи да­ної задачі, але в наступні календарні періоди.

При проведенні проектних робіт на зовнішньому рівні треба враховува­ти те, що для виконання певних функцій в БД необхідно зберігати додаткові дані, які не відображені в документах (дані календаря, статистичні дані тощо).

Узагальнену схему процесу вивчення документів і даних при проектуванні на зовнішньому рівні зображено на рис. 2.1.

Рис.2.1. Узагальнена схема процесу проектування на зовнішньому рівні

Таке вивчення необхідно провести по кожній функціональній задачі чи їх комплексу, які будуть розв'язуватись за допомогою АБД.

Результатом проектування на зовнішньому рівні буде перелік атрибутів (реквізитів) оперативної та умовно-постійної інформації, який потрібно збе­рігати в БД, із зазначенням джерел їх отримання та форми подання. Однак цей перелік не виключає можливості існування в ньому надлишковості, ду­блювання, неузгодженості та інших недоліків. Тому на цьому процес не закінчується, а здійснюється перехід до етапу інфологічного проектування.

2.2. ВИМОГИ І ПІДХОДИ ДО ІНФОЛОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Метою інфологічного проектування є створення структурованої інфор­маційної моделі ПО, для якої буде розроблятися БД. При проектуванні на інфологічному рівні створюється інформаційно-логічна модель, яка повин­на відповідати таким вимогам:

- коректність схеми БД, тобто адекватне відображення модельованої ПО;

- простота і зручність використання на наступних етапах проектування, тобто ІЛМ має легко відображатися на моделі БД, які підтримуються відо­мими СУБД (сіткові, ієрархічні, реляційні);

- ІЛМ повинна бути описана мовою, зрозумілою проектувальникам БД, програмістам, адміністратору і майбутнім користувачам АБД.

Основною складовою інфологічної моделі є атрибути, які потрібно проаналізувати і певним чином згрупувати для подальшого зберігання в БД.

Суть інфологічного моделювання полягає у виділенні інформаційних об'єктів (сутностей) ПО, які підлягають зберіганню в БД, а також у визна­ченні характеристик об'єктів і взаємозв'язків між ними.

Існує два підходи до інфологічного проектування: аналіз об'єктів і син­тез атрибутів. Підхід, що базується на аналізі об'єктів, називається низхі­дним, а на синтезі атрибутів — висхідним.

Перший підхід рекомендується використовувати при проектуванні до­кументальних БД, а другий — при розробці фактографічних систем. У до­кументальних системах об'єктом зберігання, пошуку та обробки є цілий документ, у фактографічних системах — окремі дані, які характеризують певні події, явища, тобто відбивають факти, які спостерігаються в реальній дійсності чи виробничо-господарській діяльності.

Економіко-організаційні системи можна характеризувати як факто­графічні системи, тому розглянемо висхідний підхід, який полягає в аналізі атрибутів і синтезі на їх основі інформаційних об'єктів.

2.3. СКЛАДОВІ ІНФОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ

Основними складовими елементами інфологічної моделі є такі: інфо­рмаційний об'єкт, атрибут, запит, запитальний зв'язок, структурний зв'язок.

Інформаційний об'єкт — це деяка сутність ПО, яку необхідно відображувати в БД з точки зору прикладної програми чи користувача БД.