Правило 3. Нехай в одновимірному запитувальному зв'язку співвід­ношення Т (Х1, У) = Б:Б, тоді Х1 і У оголошуються як власники двох струк­турних зв'язків. Підпорядкованим об'єктом оголошується новий об'єкт, який називається об'єктом-зв'язкою. Графічно це відображено на рис. 2.6.

У структурному зв'язку, де власником є об'єкт X, напрям руху ВП, а в структурному зв'язку, де власником є кінцевий об'єкт У, напрям руху ПВ. Для об'єкта-зв'язки клас членства в обох зв'язках обов'язковий.

Об'єкти-зв'язки мають бути семантичне визначені, їм присвоюється ім'я і задаються характеристики, тобто визначаються атрибути, які повинні входити до їх складу.

Досить часто об'єктом-зв'язкою виступає той об'єкт, який не визначи­ли на більш ранніх стадіях проектування. До складу об'єкта-зв'язки обов'язково повинні входити ключові атрибути тих об'єктів, зв'язок між якими встановлюється. Наприклад, є два об'єкти, між якими існує тип співвідношення Б:Б, Т(ДЕТАЛЬ:МАТЕРІАЛ) = Б:Б, об'єктом-зв'язкою мо­же виступати такий об'єкт, як «НОРМА», який вміщуватиме код деталі, код матеріалу та норму витрат матеріалу на одну деталь.

Правило 4. Нехай маємо багатовимірний запитувальний зв'язок канонічного вигляду:

тоді (рис. 2.7):

- усі початкові й кінцеві об'єкти оголо­шуються власниками кількох структурних зв'язків;

- підпорядкованим у всіх структурних зв'язках оголошується новий об'єкт-зв'язка;

- об'єкт-зв'язка оголошується обов'язко­вим у всіх структурних зв'язках;

- для одного структурного зв'язку, де власник — початковий об'єкт, нап­рям руху позначається ВП, для всіх інших — ПВ.

2.5. ПЕРЕВІРКА КОРЕКТНОСТІ ІНФОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ

Після побудови структурних зв'язків проектувальник отримує варіант побудови інфологічної моделі предметної області, який необхідно перевірити на повноту й коректність. Перевірку на повноту виконують для встановлення можливості реалізації на отриманій моделі всіх інформа­ційних запитів з боку прикладних програм і користувачів. Перевірка на коректність полягає в спрощенні та уточненні моделі на її адекватність предметній області. Під час виконання такої перевірки виявляють і вилу­чають надлишкові структурні зв'язки, а також виконують ряд перетворень структури інфологічної моделі.

Основне правило, яке дає змогу виконувати перетворення, можна сфо­рмулювати таким чином. З інфологічної моделі допускається вилучати структурні зв'язки, якщо решта зв'язків забезпечують повне та коректне виконання всіх інформаційних запитів. Виконуючи ці перетворення, можна навіть вилучати об'єкти-зв'язки, а також узагальнювати деякі об'єкти. Розглянемо два найтиповіших варіанти перетворення структури [2]. 1. Нехай між трьома об'єктами А, В і С виявлено три структурних зв'язки S₁, S₂ і 5₃ (рис. 2.8). Для того щоб вирішити питання про надлишковість зв'язку S₃, необхідно переконатися, що результати проход­ження по зв'язку S₃ і зв'язках S₁, S₂ для будь-якого екземпляра об'єкта А повністю збігаються. У противному разі зв'язок S₃ вилучати не можна.

Якщо зв'язок можна вилучити, то необхідно модифікувати характерис­тики решти зв'язків, аби вони забезпечували реалізацію функцій вилучено­го зв'язку (рис. 2.9).