досить проста при проектуванні. Однак нарівні з перевагами цей підхід характеризується складністю адміністрування та розв'язання проблеми узгодженості файлів БД у різних вузлах мережі. Ця проблема узгодженості досить гостро може постати тоді, коли зв'язок у мережі порушується і в ко­пії в різних вузлах виникають розбіжності. У цьому разі потрібно розроби­ти спеціальний механізм для узгодження деяких копій бази даних.

Мішана стратегія розподілу даних поєднує два підходи, пов'язані з розподілом без дублювання та з дублюванням даних, з метою використання їх переваг. Ця стратегія поділяє базу даних на багато логічних фрагментів, як це зроблено в стратегії розподілу без дублювання. Крім того, вона по­винна дозволяти мати довільну кількість фізичних копій кожного фрагмен­та. Такий підхід до створення розподіленої бази даних дає змогу дублювати дані довільну кількість разів і в кожному вузлі; водночас у кожному вузлі може міститися потрібна частина бази даних. Система, побудована за цією стратегією, допускає досить просту реалізацію паралельної обробки даних, що скорочує час відгуку системи. Ця стратегія також забезпечує дуже вели­ку надійність даних, за рахунок дублювання даних їх легко можна віднови­ти при помилках чи збоях обладнання. Однак, як і при стратегії дублюван­ня, виникає проблема узгодженості копій бази даних у всіх вузлах мережі.

6.3. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ З РОЗПОДІЛЕНОЮ БАЗОЮ ДАНИХ

Розглянемо особливості технології роботи з розподіленою базою даних в умовах використання локальної обчислювальної мережі.

Локальна обчислювальна мережа (LAN - Local Area Network) — це кілька зв'язаних між собою комп'ютерів, абонентів мережі, які спільно ви­користовують дані з файлів бази даних. За своєю роллю в мережі ком­п'ютери поділяються на дві групи. До першої групи відносять комп'ютери, які надають для колективного користування абонентам мережі свій вінчес­тер, на якому розміщена база даних. Ці комп'ютери називаються файлови­ми серверами. Комп'ютери другої групи не допускають до своїх даних ін­ших абонентів, але можуть використовувати файли, розміщені на файлових серверах. Ці комп'ютери називаються робочими станціями. Робоча станція може не мати свого вінчестера і навіть пристрою для дискет, тоді єдиним джерелом даних для неї є файлові сервери.

Комп'ютерна мережа може мати складну конфігурацію (топологію). Доступ до ресурсів мережі регулюється певним набором прав користувача. Додатково в мережу можуть входити зовнішні пристрої, які використову­ються колективно, наприклад сітковий принтер. Мережа може вміщувати кілька файлових серверів.

Функціонування локальної обчислювальної мережі підтримується спе­ціальним програмним забезпеченням, яке завантажується на кожному комп'ютері і є спеціальною оболонкою, котра розширює функції DOS чи іншої операційної системи.

Об'єднання ЕОМ у мережу потребує встановлення програмною забез­печення для підтримки мережі та обладнання: одна плата в кожній ПЕОМ і кабель для вмикання в мережу.

При роботі в мережі необхідна коректна робота з системою трасування транзакцій (Transaction Tracking System —TTS). TTS — це компонент опе­раційної системи для роботи в мережі NetWare починаючи з версії SFT 2.15. TTS виконує функції відстежування транзакцій, які полягають у тому, що в журналі транзакцій відмічається початок і кінець кожної транзакції, а також у деяких випадках виконується відкіт незавершених транзакцій. На початку транзакції її відмічають у журналі; якщо транзакція пов'язана з внесенням змін у БД, то оригінал запам'ятовується в цьому журналі. При успішному завершенні транзакції журнал очищується; якщо спостерігаєть­ся аварійне завершення, то виконується відкіт, і оригінал БД відновлюєть­ся. Відкіт може виконуватись у таких випадках: якщо вимкнеться робоча станція, то TTS втратить зв'язок зі станцією і виконає автоматично відкіт;

якщо вимкнеться файл-сервер, це фіксується і при наступному його ввімк­ненні виконується відкіт незавершених транзакцій.

TTS відстежує транзакції лише для файлів, що мають спеціальний транзакційний атрибут, який встановлюється спеціальною утилітою NetWare -FLAG. Але це створює певні незручності під час роботи з файлом; якщо файл .знімає транзакційний атрибут, то його необхідно встановлювати для всіх його індексних файлів. Під час установлення цього атрибута файли по­винні бути вільними, транзакційні файли не можна вилучати і упаковувати.

Крім того, відстежування транзакцій, яке виконується TTS, не пов'язане з цілісністю бази даних у повному розумінні цього терміна.

Основна проблема при роботі в мережі полягає в узгодженості роботи з файлами одразу кількох абонентів. Наприклад, не можна допускати, щоб один абонент вносив зміни до файла, тоді як інший абонент використовує йо­го для виконання певних розрахунків. У мережі дозволяється так званий ре­жим розподілу, коли кілька користувачів можуть відкрити один і той самий файл для роботи з ним. Але цей режим роботи з файлами не завжди прийнят­ний, тому що можуть виникнути конфлікти при використанні одних і тих са­мих даних різними прикладними програмами. Тому для цих випадків перед­бачено режим монопольного використання. Якщо файл відкритий в режимі монопольного доступу, то він закритий для доступу інших програм. Цей ре­жим називається режимом повного блокування. Блокувати можна або весь файл, або окремі його записи. При роботі з розподіленими даними, аби запо­бігти виникненню конфліктів при доступі до ресурсів і гарантувати повне ви­конання транзакцій, необхідно користуватись такими правилами:

блокувати одразу всі ресурси, необхідні для виконання транзакцій;