Проектування баз даних
7


враховувати ці фактори і не потребувати якоїсь складної спеціальної підготовки в галузі обчис­лювальної техніки чи мовних засобів СУБД. Іноді в локальних АРМ на кінцевих користувачів покладаються функції адміністратора.

Друга група персоналу, що взаємодіє з АБД, це адміністрація АБД. Залежно від обсягу бази даних, специфіки та особливостей СУБД служба адміністрації АБД може відрізнятись як за чисельністю складу, так і за рівнем фахової підготовки. Чисельність групи адміністрації й ті функції, що їх вона виконує, за­лежать від масштабу банку даних, специфіки інформації, яка в ньому зберігається, типу СУБД і особливостей програмних засобів. Як правило, для великих розподілених баз даних створюється спеціальна адміністрація.

До складу групи адміністрування можуть входити системні аналітики, проектувальники структур даних і зовнішнього щодо банку інформаційного забезпечення, проектувальники технологічних процесів обробки даних, системні та прикладні програмісти, оператори, спеціалісти з технічного об­слуговування. У комерційних банках даних до адміністративної групи обов'язково повинні входити спеціалісти з маркетингу.

Отже, адміністратор — це спеціаліст, який має цілковите уявлення про інформаційні потреби користувачів, співпрацює з ними в тісному контакті й відповідає за завантаження, ведення та підтримування БД в актуальному стані, а також за захист і ефективність функціонування системи.

Основні функції адміністратора: сумісна робота з проектувальниками задач для визначення умов використання БД, розробка опису БД і початкове її заван­тажування, підтримування цілісності БД, організація захисту зберігання даних, відновлення БД в разі виникнення помилок програмного забезпечення чи збої пристроїв, які призводять до руйнування БД, нагромадження статистики по роботі з БД, реорганізація та реструктуризація БД відповідно до зміни потреб.

Різноманітні задачі, які повинен розв'язувати адміністратор, можна поділити відповідно до етапів розробки АБД на чотири групи: планування, проектування, експлуатація і використання'. При плануванні адміністратор бере участь у виборі програмного забезпечення та обладнання. Він співп­рацює з кінцевими користувачами, аби встановити реальні потреби, мету та вимоги прикладних програм до бази даних. Адміністратор бере участь у довгостроковому плануванні, в якому визначаються перспективи розвитку системи та розширення бази даних.

Під час проектування адміністратор надає спеціалістам необхідні дані для розробки логічної та фізичної моделей даних. Якщо виникають нові вимоги до даних, адміністратор визначає, як можна включити ці дані до баз даних і управляє процесом внесення змін.

На етапі експлуатації до обов'язків адміністратора входять розробка і контроль дій, які гарантують збереження цілісності бази даних, включаючи процедури її копіювання та відтворення, а також визначення засобів захисту інформації за допомогою механізму управління доступом до ресурсів БД.

Окрім того, адміністратор увесь час спілкується з користувачами бази да­них, тому він визначає стандарти на зміст і використання даних, супроводжує спеціальне програмне забезпечення роботи з базою даних (словники даних, статистику роботи з БД тощо), провадить консультації та ведення БД.

Адміністратор взаємодіє також із системними програмістами, вирішуючи питання технології й доведення її до відповідних експлуата­ційних характеристик, спілкується і співпрацює із системними програмі­стами в разі зміни версій системи чи операційного середовища.

При супроводженні баз даних, особливо розподілених, адміністраторові ча­сто доводиться співпрацювати із співробітниками, котрі відповідають за експлуатацію технічних засобів АБД. Така співпраця пов'язана з необхідністю виявлення причин збоїв обладнання, які призводять до руйнування баз даних, і розробки заходів запобігання цього в ході подальшої експлуатації системи.

У звітах ANSI/X3/SPARC виділяється також адміністратор предметної області, який відповідає за синтез опису предметної області, відображеної в базі даних.

До технічних засобів АБД належать ЕОМ і периферійні засоби для вве­дення даних у базу даних, передавання даних по мережі та відображення результатної інформації, що виводиться користувачеві. У кожному конкре­тному випадку залежно від особливостей, використовуваних СУБД та осо­бливостей об'єкта управління проектується й різна конфігурація технічних засобів. У технічній документації на СУБД наведено мінімальну конфігурацію технічних засобів, яка необхідна для організації БД, а також різні обмеження на склад і кількість технічних засобів.

1.5. КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВ ДАНИХ

Банки даних — це дуже складна система, яку можна класифікувати за цілим спектром ознак, що стосуються як банку в цілому, так і окремих його компонентів.

Одним з основних елементів АБД є база даних. Існує кілька різновидів побудови логічної моделі бази даних: ієрархічна, сіткова, реляційна, мі­шана та мультимодельна. Тому однією з класифікаційних ознак буде тип моделі. Класифікація за типом моделі поширюється не лише на базу даних, й на СУБД і банк у цілому,  тому:

За призначенням АБД бувають:

- інформаційно-пошукові;

- спеціалізовані за окремими галузями науки та техніки;

- банки даних АСУ для організаційно-економічної інформації;

- банки даних для систем автоматизації наукових досліджень і виробни­чих випробувань;

- банки даних для систем автоматизованого проектування.

За архітектурою підтримуваного обчислювального середовища АБД бувають централізованими (інтегрованими) і розподіленими.

За видом інформації, що зберігається, банки поділяються на банки да­них, банки документів і банки знань.

Замовою спілкуваннякористувача з БД розрізняють системи з базовою мовою (відкриті системи) і з власною