¾ мінімальні витрати в системі на одиницю продукції (роботи).
Перші два критерії часткові, і ними доцільно керуватися у тих випадках, коли один із ресурсів (устаткування або робітники) дефіцитний, а іншого достатньо. Збільшення завантаження устаткування за рахунок скорочення часу очікування обслуговування потребує збільшення кількості наладчиків, завантаження яких знизиться. І навпаки, зменшення кількості наладчиків підвищить їх завантаження, але при цьому погіршиться використання устаткування.
Найповніше ефективність функціонування системи обслуговування відбиває третій критерій, тому йому і слід надавати перевагу в більшості випадків. При цьому враховуються ті витрати, на які безпосередньо впливає система обслуговування. До них належать витрати, пов’язані з простоями устаткування й оплатою праці обслуговуючого персоналу. Таким чином, оптимальна кількість наладчиків забезпечує мінімум витрат, виражених функцією
, (5.20)
де С — витрати, пов’язані з простоями устаткування й оплатою праці обслуговуючого персоналу за розрахунковий пе-
ріод, грн.;
См — витрати (втрати) внаслідок простою верстата (машини) протягом однієї години, грн.;
L — середня кількість верстатів, що чекає обслуговування (довжина черги);
Со — середньогодинна зарплата одного обслуговуючого робітника, грн.;
Чо — кількість робітників, зайнятих обслуговуванням;
Т — фонд часу роботи устаткування в розрахунковому періоді (зміна, місяць), год.
Ці обчислення виконуються поваріантно на основі узагальнення досвіду і фотографій робочого часу або більш ґрунтовно — шляхом виявлення законів розподілу потоку вимог на обслуговування і його тривалості як випадкових величин. Методичний апарат таких досліджень розглядається у спеціальній літературі з проблем теорії масового обслуговування. У табл. 5.2 наведено результати дослідження процесу обслуговування верстатів-автоматів холодного штампування наладчиками на одному із машинобудівних підприємств. На дільниці працює 11 верстатів, їх обслуговує п’ять наладчиків в одну зміну. Середня заробітна плата наладчика з відрахуваннями на соціальні потреби 3,20 грн. за годину. Вартість однієї години простою верстата (амортизаційні відрахування, утримання верстата і площі, яку він займає, втрачений дохід унаслідок відсутності віддачі від інвестованого капіталу та ін.) — 5,32 грн.
Таблиця 5.2
Показники обслуговування верстатів
за різної кількості наладчиків
|
Показник |
Од. вим. |
Кількість наладчиків |
|||
|
5 |
4 |
3 |
2 |
||
|
Кількість верстатів |
шт. |
11 |
11 |
11 |
11 |
|
Середня кількість верстатів, що чекає обслуговування (довжина черги) |
шт. |
0,1 |
0,4 |
0,8 |
2,0 |
|
Середня кількість наладчиків, не зайнятих обслуговуванням |
осіб |
2,8 |
2,7 |
0,6 |
0,2 |
|
Простої устаткування |
% |
0,9 |
3,6 |
7,3 |
18,2 |
|
Простої (незайнятість) наладчиків |
% |
56,0 |
42,5 |
20,0 |
10,0 |
|
Втрати від простоїв устаткування за зміну (8 год) |
грн. |
4,26 |
17,0 |
34,05 |
85,12 |
|
Витрати на зарплату з відрахуваннями наладчиків за зміну |
грн. |
128,0 |
102,4 |
76,80 |
51,20 |
|
Загальні витрати за зміну |
грн. |
132,26 |
119,4 |
110,85 |
136,32 |
Як бачимо з табл. 5.2, оптимальним є варіант обслуговування устаткування трьома наладчиками. Він забезпечує мінімальні витрати (110,85 грн. за зміну). За інших варіантів сумарні витрати на налагоджування устаткування і від його простоїв зростають. Зі збільшенням кількості наладчиків поліпшується використання устаткування, за наявності п’яти робітників верстати практично працюють без простоїв, але зростання зарплати у цьому випадку є більшим, ніж ефект від інтенсифікації роботи верстатів. Іншою буде ситуація, якщо кількість наладчиків зменшується до двох.
Позитивний бік розглянутої методики полягає в тому, що кількість обслуговуючого персоналу обчислюється у тісному зв’язку з показниками використання верстатного парку (в більш широкому аспекті — машинної операційної системи), унаслідок чого забезпечується оптимальна робота системи, що складається з технологічного устаткування і робітників.