де 
— планова трудомісткість одиниці і-го виду-виробу, нор-мо-годин;
— кількість виробів і-го виду, одиниць;
— кількість видів виготовлюваних одиниць.
Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах (
), — контроль технологічного процесу, управління апаратами, машинами та іншим устаткуванням, розраховується за нормами обслуговування, а саме:
де 
— кількість об'єктів, що обслуговуються (агрегатів і т. ін.);
— кількість змін роботи на добу;
— коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову, який розраховується за формулою: 
, де: 
— плановий процент невиходів робітників на роботу;
— норма обслуговування одного агрегату (машини) — кількість об'єктів на одного робітника.
Чисельність робітників (в основному допоміжних), для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт (
), визначається за формулою:
де 
— кількість робочих місць.
Для встановлення чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами (схемами, моделями), виробленими наукою управління та практикою у тій чи тій сфері діяльності.
Додаткова потреба персоналу на перспективний (плановий) період заявляється на підставі порівняння його фактичної наявності та потреби на плановий період за окремими професіями та кваліфікаціями.
Вона розраховується як очікуваний приріст з урахуванням компенсації зменшення (вихід на пенсію, призов до армії та ін.), заміни практиків спеціалістами тощо.
4.3. Кадрова політика й система управління персоналом.
Сучасна кадрова політика підприємства (фірми, кадрова політика корпорації) має бути спрямована на ринкові умови господарювання. Головна її мета полягає в забезпеченні нині і в майбутньому кожного робочого місця, кожної посади персоналом відповідних професій та спеціальностей і належної кваліфікації.
Досягнення кінцевої мети кадрової політики суб'єктом господарювання має передбачати виконання таких основних функцій:
• розробка і корекція стратегії формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах господарювання;