Економіка підприємства
55

де Ка — балансова вартість акціонерного капіталу;

Р — розмір страхового (резервного) фонду.

Співвідношення ринкової і балансової вартості акційа ) — це узагальнюючий індикатор, що свідчить про успіх (невдачу) акціонерного товариства, тобто

Са = Арб,

Прибуток на акцію (Па) уможливлює оцінку величини доходів, що спрямовуються на споживання й нагромадження і припадають на одну акцію. Для цього використовується формула

Па= (Пч – Впк)/Q,

де Па — сума чистого прибутку;

Впк — абсолютна сума відсотків за користування позиковими коштами.

Дивідендна віддача акціїа) характеризує розмір доходу, що спрямовується на поточне споживання акціонерів, тобто виплату дивідендів у розрахунку на одну акцію за ринковою вартістю:

Да= d/Аp,

де d — розмір нарахованого дивіденду в національній валюті.

Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акційз) дає змогу оцінити забезпеченість привілейованих акцій чистими активами емітента, а відтак — розрахувати ступінь захищеності капіталу інвестора. Його величину обчислюють за формулою

Кзак/Qпр,

де Чак — вартість чистих активів емітента (акціонерного товариства);

Qпр — кількість емітованих привілейованих акцій.

 Коефіцієнт ліквідності акційл) характеризує реальну можливість продажу (розміщення) акцій того чи того емітента (акціонерного товариства). Його розраховують як співвідношення загального обсягу пропонування акцій (Vпроп ) і реального обсягу продажу акцій (Vпрод),тобто

Кл = Vпроп /Vпрод.

Коефіцієнт "пропонування-попиту"п.п) — це співвідношення цін пропонування і попиту стосовно акцій; обчислюється за формулою

Кп.ппроппоп ,

де Цпроп , Цпоп — відповідно ціна пропонування акцій і попиту на акції.

Коефіцієнт обігу акційоб) дає змогу визначити обсяг обігу акцій конкретного емітента і є різновидом показника ліквідності. Його можна розрахувати з формули

Коб = Vпродва .

8.4. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.

 На рівень ефективності використання капітальних вкладень, їхню результативність (віддачу) впливає велика кількість різноманітних організаційно-економічних чинників. Без ретельного врахування таких у практиці сучасного господарювання неможливо досягти максимальної прибутковості інвестування виробництва та інших сфер діяльності підприємств.

Високий рівень ефективності виробничих інвестицій значною мірою пояснюється прогресивністю елементно-технологічної та відтворювальної їхньої структури. Що вища за величиною частка витрат на створення чи оновлення активної частини основних фондів підприємств, то більшою є віддача капітальних вкладень.

Чи не найбільші можливості підвищення ефективності використання капітальних вкладень зумовлюються організацією сучасної проектно-кошторисної справи і забезпеченням завдяки цьому високої економічної ефективності проектних рішень. Саме у процесі розробки проектів розширення та реконструкції діючих і спорудження нових виробничих об'єктів (підприємств) мають бути використані найновітніші досягнення в галузі техніко-технологічних та організаційних рішень, будівельних матеріалів і конструкцій, просторового розміщення будівель (споруд); обгрунтовані і прийняті для розрахунків зменшені проти минулого періоду та інших аналогічних об'єктів питомі капітальні вкладення.

Великим і досі мало використовуваним резервом підвищення ефективності капітальних вкладень е