· ухвалювати обґрунтовані й своєчасні рішення;
· координувати дії підрозділів для досягнення цілей.
Відсутність інформації викликає інформаційну потребу як усвідомлене розуміння відмінності між індивідуальним знанням про предмет і знанням, накопиченим суспільством. Процес насичення виробництва і всіх сфер життя і діяльності людини інформацією називається інформатизацією. Поступово насичення приводить до утворення інформаційного суспільства. Це — таке суспільство, в якому забезпечені всі умови для задоволення інформаційних потреб усіх громадян, організацій і держави; більшість працюючих або зайняті виробництвом, зберіганням, переопрацюванням і реалізацією інформації, або не в змозі виконувати свої виробничі обов’язки без цих процесів. Це означає, що громадяни такого суспільства володіють певною інформаційною культурою — умінням працювати з інформацією і використовувати для її отримання, опрацювання і передачі комп’ютерні інформаційні технології.
Наука, що займається вивченням властивостей інформації, питаннями її збору, зберігання, пошуку, переопрацювання, перетворення, поширення і використання в різних сферах діяльності людини, називається інформатикою.
Коли ведуть мову про інформацію, то мають на увазі ряд її властивостей, а саме:
1) інформація достовірна, якщо вона не спотворює істинного стану справ;
2) інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішень;
3) інформація чітка й зрозуміла, якщо вона виражена мовою, якою спілкуються ті, для кого вона призначена;
4) цінність, якість інформації — це міра розширення, розвитку тезауруса (систематизованого словника понять з указанням смислових зв’язків між ними, тобто сукупності відомостей, що їх має у своєму розпорядженні користувач або система) сприймаючою стороною під час приймання та інтерпретації повідомлення, міра зниження стану невизначеності економічного суб’єкта, міра просування до мети;
5) адекватність інформації — це певний рівень відповідності, що створюється за допомогою отриманої інформації, образу реального об’єкта, процесу, явищу тощо.
Рис. 1.4. Ілюстрація співвідношення понять «інформація» та «дані» |
Дані — це інформація, подана в формалізованому вигляді, прийнятому для опрацювання автоматичними засобами за можливої участі людини.
Виходячи з наведених вище визначень, співвідношення понять «інформація» і «дані» може бути подане такою схемою (рис. 1.4)
Оскільки в подальшому мова йтиме про організації, що працюють у сфері економіки, нас передусім цікавить економічна інформація.
Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами і колективами людей у виробничій і невиробничій сферах.
До характеристик економічної інформації слід віднести:
· великі обсяги;
· багаторазове повторення циклів її отримання і перетворення у встановлені часові періоди (місяць, квартал, рік
і т. ін.);
· різноманіття джерел і споживачів;
· значна питома вага рутинних процедур під час її опрацювання.
Економічну інформацію (ЕІ) можна класифікувати за цілою низкою ознак, а саме:
а) за функціями управління:
— планова;
— нормативна;
— облікова;
— аналітична;
б) за відношенням до об’єкта управління: