технологічна перебудова матеріального виробництва, яка відбулася в індустріально розвинутих країнах. Під тиском цих тенденцій відбувалися масштабні процеси формування бізнес-структур у сфері послуг, виходу зі складу великих фірм непрофільних підрозділів, що спеціалізуються на послугах.
Прискореному розвиткові сфери послуг сприяє те, що більшості з її секторів притаманна вища норма прибутку, відносно коротші строки окупності інвестицій порівняно з багатьма «товарними» секторами виробництва. Відтак інколи відбувається навіть перелив ресурсів, і передусім капіталів та робочої сили, зі сфери матеріального виробництва до сфери послуг.
Причому підвищення абсолютних та співвідносних показників торгівлі послугами в системі міжнародної економічної діяльності відповідає еволюції структури економік країн світу, передусім провідних ринкових держав, всередині яких відбуваються аналогічні процеси. Так, за умов аграрного суспільства сектор послуг займав найменший сегмент ринку (до 5—10 %), якщо порівнювати його з домінуючим тоді аграрним, а також розвинутим дещо пізніше промисловим секторами. Пізніше, з переходом до етапу індустріального суспільства, відбулося значне зменшення частки аграрного сектору на тлі перетворення на домінуючий промислового сектору, а також абсолютного та відносного зростання сектору послуг. І, нарешті, важливою ознакою такого стану суспільства, яке раніше характеризували як «постіндустріальне», а тепер — «інформаційне», є дедалі більше переважання саме сектору послуг.
Завдання докладного вивчення проблематики національної участі в міжнародній торгівлі послугами, аналізу тенденцій такої торгівлі актуалізує точний категоріальний підхід. Передусім з’ясуємо зміст основного поняття, яке є предметом розгляду, тобто послуги (зокрема, послуги міжнародної).
Послуга — це цілеспрямована дія економічного змісту, результат якої виражається в термінах споживної вартості та проявляється як задоволення конкретної потреби людини.
Міжнародна природа послуги проявляється або в безпосередньо міжнародному її характері, або в різноманітних економічних наслідках певної комерційної акції, які можуть бути пов’язані з виникненням різного роду зобов’язань або перспектив щодо подальшого співробітництва різнонаціональних контрагентів. Подібні наслідки як ознаки міжнародних послуг залежно від їх характеру можуть бути обов’язковими або мати факультативний характер. Так, надання якоїсь послуги може оплачуватись у формі банківських валютних переказів або в іншій формі, зокрема в національній валюті чи в натуральній формі. Сама міжнародна послуга може бути платною за певні цінності матеріального чи нематеріального характеру. Вона також може бути етапом чи функціональною складовою більш широкого торговельно-коопераційного процесу або мати разовий характер. Нарешті, контрагентами в процесі надання міжнародних послуг можуть бути однонаціональні й різнонаціональні фізичні та юридичні особи в різних комбінаціях.
Отже, характеристики міжнародних послуг досить широкі, що передусім зумовлюється їхньою різноманітністю, різнохарактерністю, а також тим, що реєстрація міжнародних послуг здійснюється, як правило, згідно з положеннями внутрішнього законодавства, а не митними органами, як це властиво міжнародній торгівлі товарами. (Зауважимо, що митна обробка товарів сама по собі може вважатися різновидом послуги. Оплата, пов’язана з проходженням товару через митний кордон, може здійснюватися за видачу ліцензій, митне оформлення, зберігання товарів та їх транспортування в межах митного пункту, митний супровід товарів, інформування і консультування, участь у митних аукціонах та за деякі інші послуги.)
Крім того, економічна глобалізація, а також розвиток регіональних інтеграційних процесів дедалі більшою мірою стирають кордони між «внутрішніми» та «закордонними» послугами, що також додає умовності будь-якій класифікації послуг за принципом національної юрисдикції чи належності до митної території певної країни.
Тенденція до збільшення ролі послуг у світовій економіці веде до того, що в переліках провідних корпорацій світу з’являється дедалі більше компаній, які спеціалізуються на наданні послуг. Ті ж з них, які традиційно вважаються промисловими або переважно промисловими, розширюють спектр своєї діяльності за рахунок таких форм економічної активності, котрі класифікуються як послуги.
Найяскравішим прикладом корпорації, що переважно спеціалізується на послугах, а саме на програмному забезпеченні, є відома американська компанія «Майкрософт» (проте великих «чистих» послугових корпорацій не існує: та ж сама «Майкрософт» є і виробником товарів — комп’ютерної техніки. Можна згадати, що транснаціональні банківські, фінансово-страхувальні установи, найбільші з яких набули гігантських розмірів, також є «послуговими» інститутами. Динамічно розвиваються численні фірми ділових, медичних послуг, компанії, які зайняті у рекреаційній сфері. Такі промислові гіганти, як «Міцубісі», «Дженерал Моторз», «Дженерал Електрік», диверсифікуючи свою діяльність, значно розширюють «послуговий» діапазон.