Джерело: Держкомстат, НБУ; Міжнародний центр перспективних досліджень.
Результати, яких було досягнуто країнами у процесі здійснення посткомуністичних реформ, значно різняться залежно від того, наскільки наполегливо та компетентно ці реформи проводилися. Причому йдеться як про наближення до принципової мети — створення ефективних ринкових систем, так і про розв’язання функціональних завдань, пов’язаних із інтеграцією у світову господарську систему.
Поняття «відкрита економіка» відрізняється від поняття «ефективна економіка», хоча вони і взаємозв’язані. Наприклад, у саму парадигму розвитку економіки Південної Кореї закладена ідея максимальної відкритості, причому умовою останньої, у свою чергу, є достатньо висока конкурентоспроможність як окремих виробників-експортерів, так і всього відтворювального комплексу цієї країни. Ілюстрацією сказаному є динаміка ВВП і міжнародної торгівлі цієї країни та очевидний зв’язок між обома показниками. Так, при розрахованому на 2000 та 2001 рр. позитивному сальдо торговельного обігу відповідно в 12 млрд дол. та 10 млрд дол., у ці ж самі роки відбулося й економічне зростання на 7 % та 6 % відповідно.
Про те, наскільки це стосується країн з економіками перехідного типу, свідчать порівняльні дані по групі країн Центральної та Східної Європи, пострадянського простору. Ці дані враховують широкий комплекс критеріїв оцінки та формуються за десятибальною шкалою (табл. 1.5).
Відкритість є даниною реаліям сьогодення і метою є не стан відкритості як такий, а забезпечення динамізму та високої якості макроекономічного розвитку. Наприклад, ступінь відкритості економіки України інколи навіть дивує експертів, оскільки він є вищим, ніж можна було очікувати, знаючи низьку конкуренто-
спроможність вітчизняного виробництва.
Чим можна пояснити такий феномен? Насамперед тим, що Україна має надмірно витратну економіку. Це означає, що виробництво в країні потребує надто багато сировини та, що є головним, енергії. Особливо негативною тенденцією, характерною для початкових років незалежності держави, було погіршення показників енергомісткості продукції. Енергоносії ж традиційно закуповуються по імпорту з Росії, Туркменістану, а на початку ХХІ ст. набуває великого значення закупівля нафти в Азербайджані, газу та нафти в Узбекистані. Отже, для того щоб українська економіка функціонувала, доводиться закуповувати багато енергоносіїв. Звичайно, для цього необхідно щось продавати.
Основною номенклатурою вітчизняного експорту є металевий прокат, продукція металургії. А саме ця галузь є дуже витратною, особливо в нашій країні. Ось і виходить, що для того, аби експортувати, доводиться здійснювати великі закупівлі. Імпорт «працює» на експорт, який відтак не є ефективним засобом поліпшення макроекономічного стану в державі, а становить ланку замкненого кола неефективної системи господарювання: системи, що підтримує сама себе, а не працює задля поліпшення життя людей.
Отже, термін «відкритість» в економіці пов’язаний із поняттями «ефективність розвитку», «залежність» та багатьма іншими. Причому в сучасному світі у міру збільшення відкритості, як правило, підвищується й економічна ефективність як на макро-, так і на мікроекономічному рівні, а також збільшується взаємна
Таблиця 1.5
Економічний стан та ступінь інтегрованості до світової економіки країн центральної та Східної Європи
Країна |
Економічний стан |
Інтегрованість |
||
Місце |
Загальний бал |
Місце |
Загальний бал |
|
Словенія |
1 |
8,84 |
1 |
8,91 |
Угорщина |
2 |
8,42 |
2 |
8,78 |
Польща |
3 |
7,92 |
5 |
7,85 |
Естонія |
4 |
7,00 |
4 |
8,33 |
Республіка Чехія |
5 |
6,92 |
3 |
8,49 |
Словаччина |
6 |
6,22 |
6 |
7,49 |
Хорватія |
7—8 |
6,00 |
9 |
6,38 |
Латвія |
7—8 |
6,00 |
8 |
6,91 |
Литва |
9 |
5,66 |
7 |
7,00 |
Болгарія |
10 |
4,56 |
10 |
5,69 |