ПОЗАЛЕКЦІЙНИЙ БЛОК
Теоретичні паралелі
Технологічна монополія та цикл життя товару
як фактори міжнародної торгівлі
Причини міжнародної торгівлі та національної спеціалізації були достатньо повно визначені протягом еволюції економічної думки. Основні віхи цієї еволюції — це класичні теорії абсолютних, відносних переваг, факторних передумов міжнародної торгівлі.
Важливим динамічним доповненням до аналізу, який базується на констатації наявної розстановки продуктивних сил та відтворювальних потенціалів, є концепція динамічних моделей технологічної нерівності.
Динамічні моделі технологічної нерівності — це комплекс факторів, які обумовлюють міжнародну торгівлю внаслідок непоступального характеру розвитку науки і техніки в різних регіонах світу.
У цьому зв’язку слід нагадати, що ще в 1961 р. Майкл Портер писав про моделі технологічного розриву, маючи на увазі думку про те, що розроблення нової технології або нового технологічного процесу дає країнам тимчасову монополію у виробництві та при експорті товару, який на ній базується.
Будь-яка фірма, господарська організація, яка пропонує на ринку товар, що задовольняє принципово нові потреби покупців, тимчасово виступає в ролі своєрідного технологічного монополіста. Технологічною монополією можна назвати ситуацію, за якої певна підприємницька структура може контролювати сегмент ринку та отримувати вищі за середні по галузі прибутки, що пов’язано з виведенням на ринок принципово нового високотехнологічного товару.
Цю ідею можна узагальнити, розглянувши більш широко цикл життя товару — від моменту початкового виведення на ринок до занепаду його виробництва, збуту та його заміни іншими товарами.
У 1966 р. Раймонд Вернер запропонував так звану модель життя товару, центральне місце в якій посідало поняття життєвого циклу продукту.
Життєвий цикл продукту — це період, протягом якого продукт послідовно проходить стадії розробки, виведення на ринок, поширення на ньому та поступового збутового, виробничого занепаду.
Для кращого розуміння міжнародної аплікації концепції життя товару пригадаємо принципову схему життя товару (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Принципова схема життя товару
Абстрагуючись від деяких подробиць, розглянемо загальну модель експортно-імпортних відносин між країною, яка в системі міжнародного поділу праці виступає як лідер з виробництва певного (типово: високотехнологічного) товару (рис. 4.2; а), країни, що починає його виробляти із певною затримкою (можливо, купивши відповідні ліцензії або отримавши ноу-хау) (рис. 4.2; б), та країни, яка взагалі його не виробляє (рис. 4.2; в).
а) для країни-розробника