· ветеринарний і санітарний захист;
· рекреація, охорона здоров’я та фармацевтика;
· наука і технології.
Розвиток практичних механізмів співробітництва поступово висував на порядок денний дедалі більше завдань, ініціатива постановки яких належала країнам, заінтересованим у конкретних проектах та у застосуванні конкретних інструментів взаємодії.
Специфіка експортної орієнтації України зумовлює особливий інтерес нашої держави до торгівлі металургійною продук-
цією (чорними та деякими кольоровими металами), хімічними виробами (добривами, нафтохімічними продуктами тощо), агропромисловою продукцією (м’ясом та виробами з м’яса, цукром, рибою, напоями алкогольними та безалкогольними). В умовах нерозвинутості національної системи комерційної інформації велике значення для України має налагодження в чорноморському регіоні оперативного та ефективного поширення економічної інформації про товари, виробників та покупців, потенційних кооперантів, реципієнтів капіталів та інвесторів, створення сприятливих умов для бізнес-контактів.
Географічне розташування як країн — партнерів по ЧЕС стосовно України, так і самої України об’єктивно зумовлює інтерес до транзитних перевезень вантажів. Адже через територію інших країн ЧЕС можуть провозитися продукти вітчизняного виробництва — чорні метали, титан, алюміній, інші кольорові метали, продукти харчування, хімічні товари, ряд видів машин та устаткування.
У протилежному напрямі можуть ввозитися продукти, яких потребує вітчизняний ринок, зокрема енергоносії, машини та обладнання. У цьому зв’язку актуалізуються питання проходу танкерів протоками Босфор та Дарданелли, будівництва трубопроводів, шляхів сполучень тощо. Цілий спектр регулятивних завдань пов’язується з усуненням подвійного оподатковування, галузевими проектами сприяння торгівлі, страхуванням експортних контрактів.
Умовою розвитку торгівлі є уніфікація режимів товарного обміну, взаємне визнання сертифікатів якості товарів, гармонізація стандартів (звичайно з урахуванням необхідності пристосовуватися до наявних міжнародних систем стандартів, і передусім прийнятої в ЄС), співробітництво між митними, стандартизаційними та статистичними відомствами країн ЧЕС.
У рамках ЧЕС планується створення мережі спеціальних економічних зон, в яких країнами-учасницями надавалися б взаємні привілеї. Такі зони сприяли б взаємній відкритості економік, створювали кращі можливості для інвестицій до відповідних територій країн.
Крім торгівлі, значну увагу ініціатори чорноморського співробітництва приділяють оптимізації системи руху капіталів. Так, за пропозицією України, в жовтні 1996 р. країнами ЧЕС було схвалено «Основні принципи інвестиційного співробітництва в ЧЕС».
Інший аспект політики сприяння співробітництву — налагодження системи кредитно-фінансового обслуговування, яка б органічно вписувалася в міжнародний банківсько-кредитний механізм. Базовим інститутом тут є ЧБТР, який покликаний надавати допомогу під час реалізації експортно-імпортних, інвестиційних операцій, проектів розвитку інфраструктури країн — учасниць ЧЕС.
4.5.3. ЧЕС у вимірах глобальних стратегій
Участь у чорноморських інтеграційних процесах є доволі компліментарною до загальної принципової позиції України, яка була задекларована на початку незалежності — невходження до наддержавних утворень. Ряд інститутів ЧЕС, зокрема Чорноморський банк торгівлі і розвитку, галузеві та спеціальні структури, а гіпотетично — зона вільної торгівлі можуть значною мірою посприяти наповненню реальним змістом геоекономічної моделі України.
Стратегічне значення та особливе місце даного субрегіонального проекту співробітництва в системі міжнародних економічних відносин вбачається у тому, що ЧЕС, як місткий ринок, може стати осередком торгівлі між Європою, Близьким Сходом та Азією. Важливим у політичному плані є й те, що об’єднання країн регіону стало першим формальним об’єднанням країн, котрі раніше належали до антагоністичних військово-політичних блоків, які відтак не мали повноцінного механізму взаємної кооперації.
Створення міжнародної структури в сучасному високоінтегрованому світі із взаємозалежними цивілізаційними підсистемами не може відбутися без урахування реалій, полюсів впливу та наявних структур політичних, економічних утворень. Усі учасники ЧЕС є членами ООН, а також членами або потенційними членами тих або інших організацій. Велике значення для них має належність до сфери впливу ЄС або до геополітичного простору СНД. Усі країни ЧЕС як члени МВФ, дійсні або потенційні члени СОТ мають враховувати тенденції лібералізації міжнародних валютно-фінансових відносин, торгівлі. Тому важливим геополітичним моментом у розбудові механізму співробітництва в рамках проекту ЧЕС є