в) динамічний аналіз, часткова рівновага, позитивна економіка;
г) порівняльна статика, часткова рівновага, позитивна економіка.
Н.3. Для кожного з наведених нижче положень, які мають цифровий номер, виберіть відповідний термін чи поняття:
а) рідкісність;
б) предмет економічної теорії;
в) нормативна економіка;
г) позитивна економіка;
д) мікроекономіка;
е) макроекономіка;
є) індукція;
ж) дедукція;
з) гіпотеза;
и) принципи (закони);
і) кореляція;
й) логічно помилкова побудова «post hoc, ergo proter hoc»;
к) припущення «за інших рівних умов»;
л) економічне мислення.
1. Метод розмірковувань, за допомогою якого гіпотеза перевіряється на реальних економічних фактах.
2. Припущення, за яким усі інші явища, крім того, що використовується в аналізі, розглядаються як незмінні.
3. Метод висновків, який грунтується на узагальненні фактів.
4. Обмеженість ресурсів, які є необхідними для задоволення безмежних матеріальних потреб суспільства.
5. Узагальнення, яке характеризує мотиви і поведінку індивідів та інституцій.
6. Вивчення ефективності використання обмежених виробничих ресурсів, необхідних для задоволення потреб суспільства.
7. Розділ економічної теорії, в якому економіка досліджується як цілісна система, формуються цілі економічної політики і визначаються інструменти, необхідні для її реалізації.
8. Напрям в економічній науці, який грунтується на оцінних міркуваннях щодо того, якими мають бути економіка, цілі економічного розвитку та економічна політика.
9. Прийняття раціональних рішень на основі зіставлення витрат і вигод.
10. Розділ економічної теорії, в якому досліджуються, по-перше, самостійні економічні одиниці (підприємства, домогосподарства, інші), по-друге, окремі ринки, ціни на товари та формулюються принципи ефективної поведінки продавців і покупців.
11. Аналіз фактів (даних), на основі яких формулюються принципи економічної поведінки.
12. Некоректна послідовність розмірковувань, за якою подія, що передує іншій, розглядається як її причина.
13. Систематичний та обумовлений зв’язок між двома видами явищ.
14. Наукове припущення, яке робиться для пояснення будь-якого явища і яке вимагає перевірки на практиці та теоретичного обгрунтування для того, щоб стати достовірною теорією.