мати спеціалізовані бази даних і знань, спеціальне периферійне обладнання, і не мати доступу до окремих БД чи БЗ. Але комплекс забезпечуючих засобів має сприяти ефективній роботі всієї системи і якісному виконанню обов’язків при розв’язуванні професійних задач. Задачі ж на третьому етапі розвитку ІС вирішуються переважно за схемою:
База даних чи знань — Задачі — База моделей.
Задачі, що розв’язуються в управлінських інформаційних системах (за Саймоном, 1958 р.), можна розбити також на 3 групи:
До першої групи відносяться задачі з добре структурованими, повністю формалізованими і кількісно сформульованими проблемами, що легко стандартизуються і програмуються. Це облік і контроль, нормативне планування, оформлення і розмноження документації і т. ін. Причому рішення окремих із них, наприклад, з використанням матметодів, можуть бути пов’язані зі значними труднощами.
До другої групи відносяться неструктуровані, неформалізовані задачі, для яких можуть бути описані важливі ознаки, характеристики, ресурси, а кількісні зв’язки невідомі. Більшість таких задач вирішуються на основі евристичних, творчо-навідних методів, що залежать від кваліфікації, таланту, інформованості та інтуїції людини, що їх використовує. Це значна частина задач із прогнозування, перспективного планування, організаційних перетворень.
Третю групу задач становлять задачі змішаного, або слабоструктурованого характеру, з кількісними і якісними складовими, але, як правило, з перевагою останніх. Характерною особливістю таких задач є те, що завершальна концептуальна їх модель може бути створена на основі додаткової суб’єктивної інформації управлінця. До цих задач можна віднести частину задач планування, проведення наукових досліджень тощо. Рішення в таких задачах приймаються переважно для майбутнього, пов’язані з ризиком, мають широкий діапазон альтернатив. Але провести чітку межу між задачами другої і третьої груп іноді непросто.
10.2 Принципи побудови і структура
управлінських ІС
Принципи побудови управлінських ІС такі самі як і в інших автоматизованих системах і розглянуті в розділі 2. Там же розглянуті і питання загальної структуризації систем. Але з розвитком систем, їх удосконаленням, розробкою конкретних проектних рішень суттєво змінюються технології, а з ними і структура та зв’язки між окремими елементами системи.