востями (frame — рамка), розміщуваними в так званих слотах фрейма.
Під фреймом переважно розуміють структуру виду:
f[<v1,g1>,<v2,g2>,...,<vі,gі>],
де f — ім’я фрейма; пара <vі,gі> — і-й слот з v-м іменем і g-м значенням.
Логічні моделі знань — як основа людських міркувань та висновків з описом відповідними логічними численнями типу висловлювань і предикатів, силогістики Арістотеля та інших.
Логічні числення можуть бути подані як формальні системи у вигляді кортежа
М=<T,P,A,F>,
де М — множина логічних висловлювань;
Т — множина базових елементів (наприклад, букви алфавіту);
Р — множина синтаксичних правил, на основі яких із Т формуються правильно побудовані формули;
А — множина правильно побудованих формул, елементи яких називаються аксіомами;
F — правила виводу, які з множини А дозволяють одержати нові правильно побудовані формули-теореми.
Прикладами формальної логічної системи М є обчислення висловлювань і предикатів. Наприклад, логічне висловлювання «Петренко А.І. є фермер» відображається у вигляді предиката
є (Петренко А.І., фермер).
Продукційні системи (моделі) пов’язані з можливістю опису пар: ситуація ® дія, посилання ®висновок, причина ® наслідок і т.п. У найпростішому випадку продукція є логічна операція, з допомогою якої з двох висловлювань утворюється умовне висловлювання «якщо..., то...». База правил складається із фраз типу:
ЯКЩО ВИТРАТИ підвищились
І УРОЖАЙНІСТЬ знизилась,
ТО СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ підвищилась.
13.2 Експертні системи в економіці
Експертні системи використовують знання і техніку міркувань людини-експерта і відрізняються від інших людино-машинних систем ще наявністю в їх складі підсистеми пояснення та виконанням ролі консультанта.
При розробці систем в них закладаються початкові знання, але в процесі свого функціонування вони здатні поповнювати свої знання шляхом навчання і узагальнення знань багатьох експертів. При розв’язуванні задач на основі наявних знань і засобів системи аналі