Організаційна і ергономічна підтримка (забезпечення) певним чином регламентує діяльність персоналу і функціонування всієї системи. Регламентуючою документацією для цього є постанови і накази керівних органів, державні стандарти, нормативні, інструктивні і проектні документи, якими визначаються організаційні форми використання комп’ютерної техніки і роботи персоналу, умови і цілі діяльності.
Організаційними формами функціонально-технічної реалізації інформаційних систем у сільському господарстві є обчислювальні і комп’ютерні центри, локальні і глобальні мережі, автономне використання ПК спеціалістами. Відповідальними за функціонування таких систем є начальники відповідних центрів, адміністратори систем чи інші спеціалісти.
При організації систем потреба в технічних засобах визначається виходячи з необхідних для виконання обсягів робіт, продуктивності технічних засобів (чи спеціалістів на них) і фонду робочого часу. Кількість працюючих на них встановлюється з урахуванням кількості і виду технічних засобів, норм навантаження на працюючих, змінності роботи і інших факторів.
Організацію робочих місць персоналу здійснюють з урахуванням вимог до приміщення (стіни краще мати світлих відтінків і холодних кольорів, бо гарячі — оранжевий, червоний — присипляють), забезпечення достатньої освітленості (150 … 300 лк/м2 для ламп розжарювання і люмінесцентних відповідно), вологості повітря (близько 60%) і оптимальної температури (близько 18 градусів) для техніки і працюючого. Дисплей не можна розміщувати напроти дуже світлого заднього фону, бо це утруднює концентрацію уваги і швидко стомлює користувача. За задньою частиною дисплея не повинні розміщуватись інші користувачі. Робоче місце необхідно забезпечити достатньою вільною площею для розміщення робочої документації.
У разі організації інформаційних комп’ютерних систем потрібно мати на увазі, що ця робота тепер проводиться в двох напрямках: централізованому і децентралізованому. Централізований напрямок орієнтується на досягнення стратегічних цілей в частині побудови інформаційно-комунікаційних мереж у системі «міністерства-відомства-області-райони», організації національних інформаційних фондів і баз даних та служб надання консультаційних послуг окремим структурам і населенню, створенні типових рішень і формуванні опорних зон та підприємств для відпрацювання типових рішень тощо. Децентралізований напрямок передбачає задоволення інформаційних та інших потреб державних, кооперативних, підприємницьких структур і приватних осіб на госпрозрахункових засадах.