Теорія інформації та кодування в задачах
139


Ітеративні коди (коди Елайеса), якщо вони орієнтовані на виправлення однократних помилок, являють собою, як правило, двомірні лінійні коди з кодуванням  рядків і стовпців завадостійкими кодами з перевіркою на парність ( див. розділ 7 ). Такі ітеративні коди мають мінімальну кодову відстань  d min  = 4  і у режимі виправлення  помилок дозволяють виправити будь-які однократні помилки і деякі помилки більшої кратності.

Рекомендується на практиці використовувати коди з числом перевірочних елементів  8, 9 та 16. Для коду з  = 8 використовують блок  інформаційних  елементів  розмірами  3 ´ 4 ( з  k1  = 3  рядками  та   k2 =  4 стовпцями  ). При  цьому число інформаційних елементів  k  k´ k 2  =  3 ´ 4  = 12,  число перевірочних  –  r  = 8, = 20. Для коду з  = 9  беруть  k = k´ k2  = 4 ´ 4 = 16, =  25;  для коду з  = 16:   або =  k 1 ´ k 2 = 8 ´ 7 = 56,  = 72   або  k 1 ´ k 2 = 7 ´ 8 = 56,  = 72.

При виправленні помилки у декодері визначають рядок і стовпець, для яких не виконуються умови парності. Спотворений інформаційний елемент, розташований на місці перетину рядка і стовпця, для яких не виконується перевірка на парність, інвертується.

Надмірність двомірних ітеративних кодів:

для  r  = 8    ®   r / n  =  2 / 5;

для  r  =  9   ®   = 9 / 25;

для  r  = 16  ®   R = 2 / 9.

Несистематичний код Бергера є найбільш поширеним  з  несистематичних кодів.  У такому коді перевірочні елементи, які дописуються у кінці первинної кодової комбінації,  –  це  інвертований за-пис двійкового числа, яке дорівнює сумі вагів тих елементів інфор-маційної частини  кодової комбінації, на яких розташовані одиниці. При цьому число r  перевірочних елементів визначається як найменше ціле, яке задовольняє нерівності    ³  log,  де  w i – вага  - ого інформаційного елемента  первинної кодової комбінації, яка кодується