вих комбінацій для кодів, що застосовуються після символів В та С відповідно:
lcep / B = 1,15; lcep / C = 1,3.
Середня довжина lcep кодової комбінації при застосуванні марковського алгоритму
lcep = lcep /A× р(А) + lcep /B× р(B) + lcep /C× р(C),
де р(А),р(В),р(С) – безумовні ймовірності появи символів А, В, С на виході джерела.
У задачі 1.2.6 розглянута методика їх отримання. Застосовуючи її, знаходимо
р(А) = 0,361; р(В) = 0,302; р(С) = 0,337.
Тоді
lcep = 1,237.
Ентропія джерела ( див. задачу 1.2.6 )
H = 1,004 біт.
Відносна різниця між lcep та Н становить
[(1,237 – 1,004) / 1,004] ´ 100% = 23,2% .
Закодуємо послідовність символів, наведену в умовах задачі. Таблиці 2.9 – 2.11 дають змогу виконати таке кодування. Виняток становить перший символ, оскільки незрозуміло, який для нього використовувати код. Є декілька шляхів побудови такого коду. Найпростіший – застосування рівномірного коду, наприклад, такого: A – 00; B – 01; C – 10. Більш раціональний – ефективний код, побудований з урахуванням безумовних ймовірностей появи символів. Один із варіантів такого коду A – 0; B – 11; C – 10. Обираючи цей варіант для кодування першого символу та застосовуючи коди таблиць 2.9 – 2.11 для подальших символів, отримаємо
0001011011011101100110101100001011011.
Кодова послідовність має 37 двійкових символів. Відзначимо, що при кодуванні символів джерела рівномірним двійковим кодом ( мінімальна довжина такого коду в даному випадку становить 2 ) довжина кодової послідовності буде дорівнювати 60.