Рис. 27. Сонячний водонагрівач:
1 – світло поглинаюча панель; 2 – скло; 3 – теплоносій;
4 – теплоізоляція; 5 – корпус
Такі водонагрівачі дозволяють отримувати температуру 80…90°С з 1 м2 і економити 100…120 кг палива на рік. В даний час в світі нараховується біля 5 млн. сонячних водонагрівачів, які викорис-
товують як в приватних житлових будинках, так і в центральних системах водонагріву і опалення. Налагоджено промислове виробництво цих установок.
Сонячні ставки – водойми глибиною 3…4 м з високо-
концентрованим розчином солей (NaCl, КCl і ін.). Соляні розчини зменшують конвективний перенос тепла, що зменшує до нуля його втрати через поверхню ставка. Найбільш висока температура (до 100°С) утворюється в нижньому (0,30 Н) шарі водойми. Розрахунки свідчать, що з одного ставка за рік можна отримати до
30 млн. кВт-год електроенергії. В каліфорнії (США) споруджується СЕС на частини озера Солтон Сі площею біля 14 км2 і потужністю
600 МВт. В Ізраїлі працює СЕС на сонячному ставку площею 0,25 км2 потужністю 5 МВт. В перші десятиліття XXI століття на мертвому морі планується побудувати серію СЕС із загальною потужністю
2...3 тис. МВт.
СЕС на базі сонячних ставків значно дешевше за СЕС інших типів, так як не потребують вартісних дзеркальних відбивачів. Але їх можна будувати лише в регіонах з жарким кліматом.
В Швеції і Фінляндії розроблена технологія акумуляції теплоти влітку з послідуючим використанням її взимку. В якості акумуляторів