6. Машинобудування
Виготовлення машин складається з декількох самостійних процесів, з яких основними є: ливарне виробництво, обробка деталей і складальне виробництво
6.1. Ливарне виробництво
Сутність ливарного виробництва полягає в отриманні литих металевих виробів (виливків) шляхом заливу розплавленого металу або сплаву у ливарні форми. На відміну від звичайного металургійного процесу, де сировиною для виготовлення виробів є руда або первинний матеріал плавлення (чавун), в машинобудуванні виливки виготовляють із попереднє виготовлених металевих заготовок (чушок) або відповідного металобрухту.
Ливарне виробництво, з одного боку, має ряд переваг в отриманні заготовок або готових виробів порівняно з іншими способами. Деякі способи лиття дозволяють отримати виливки з високою чистотою поверхні та точністю розмірів, що виключає їх наступну механічну обробку.
В кожній галузі машинобудування та приладобудування використовують до 50...80% виливних деталей.
6.1.1. Історична довідка
Племена, що населяли територію України майже 4…3 тис. років до н. е. виготовляли металеві вироби. Розвиток бронзоливарної справи припадає на 2…1 тисячоліття до н. е.
В 3...1 столітті до н. е. в Північному Причорномор’ї виникає найбільший у Східній Євразії центр бронзоливарного виробництва.
В 6...9 столітті н. е. східні слов’яни досягли високого рівня ливарного ремесла. В період Київської Русі, незважаючи на несприятливі умови, ливарство отримало широке розповсюдження і нову техніку. У самостійну галузь ливарне виробництво відокремилось у 18...19 століттях. Після революції в першу п’ятирічку будують нові ливарні цехи і заводи-гіганти, здійснюється механізація і автоматизація виробництва. В 1990 році в Україні нараховувалось 1350 ливарних цехів і дільниць. В 90-і роки ХХ сторіччя виробництво литва в Україні скоротилось на 21,6%, але до 2015 р. це виробництво повинно відновитися.