10. Легка промисловість
Легка промисловість була створена у другій половині XVIII століття. Вона включає такі галузі, як текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва, хутряна, галантерейна і ін. Технічний прогрес в одній з найдавніших галузей легкої промисловості – у текстильній – розпочинається від великих винаходів XVIII ст., які створили базу для переходу текстильної промисловості зі стадії мануфактури в стадію великої машинної індустрії. Швидке зростання кількості галузей легкої промисловості розпочалося у XIX ст., коли панські фабрики стали перетворюватись в капіталістичні підприємства. Але розвиток легкої промисловості тоді стримувався відсутністю належного машинобудування і слабким розвитком сировинної бази.
В ХХ ст. легка промисловість, дякуючи технічному прогресу в машинобудуванні (вироблення вдосконаленого верстатного обладнання), розвитку сировинної бази, приватизації підприємств, підвищення попиту населення, одержала сильний поштовх в своєму розвитку, що обумовило підвищення якості, збільшення кількості і розширення асортименту виробленої продукції.
В Україні внутрішній ринок з ряду причин не забезпечується власною продукцією легкої промисловості. Тому урядом дозволено збільшити експорт товарів народного споживання на 30%, що вимагає підвищувати якість продукції, що виготовляється в країні, і її конкурентноздатності, а також сприяє завоюванню ринків збуту. Другою причиною зниження темпів росту об’ємів продукції легкої промисловості, що виготовляється, – нестача сировини, яка багато в чому залежить від імпортних поставок, в основному, з країн СНД. Відповідно до міждержавних угод в Україну щорічно повинно надходити сировинних матеріалів на суму 500 млн. дол. США. Але тільки постачання бавовни в останні роки скоротилось майже на 50%. Постачається менше хімічних ниток і волокна, шубно-хутрової сировини, каучуку, синтетичних латексів, барвників. Тому в проектах і перспективних планах, що розробляються державою, передбачаються програми розширення власної сировинної бази, розвиток машинобудування для легкої промисловості, ліквідація диспропорції в окремих підгалузях, налагоджування зв’язків з країнами СНД, вироблення окремих видів сировини власної хімічної промисловості і сільським господарством.