Рис. 16. доменна піч:
1 – подача шахти; 2 ‑ лійка; 3 – вихід колошникового газу;
4 – повітряна фурма; 5 – шлакова летка; 6 –горно; 7 – чавуна летка
В залізних рудах і в золі від коксу містяться кремнезем та глинозем у надмірних кількостях, тому в шихту як флюс додають вапняк або доломіт. Вони сприяють шлакуванню сірки – шкідливої домішки в чавуні.
Отримання чавуну можна описати такою загальною схемою: підготовка шихти – завантаження печі – доменний процес – розлив чавуну.
Підготовка шихти перед завантаженням в доменну піч заключається в її агломерації (спіканні) або у виготовленні з неї окатишів. Але ці процеси супроводжуються виділенням значної кількості пилу і шкідливих газів.
Так виробництво 1 т агломерату супроводжується виділенням 2500…4000 м3 газів, які містять 5…60% г/м3 пилу, 0,3…3% оксиду вуглецю, 4…10% діоксиду вуглецю, 12…17% кисню, 0,01…0,60% діоксидів сірки, азот та інертні гази. При виробництві окатишів з 1 м2 корисної площі машини виділяються 63…69 м3/хв газів, які містять
2,2…3,7% діоксиду вуглецю, 75...78% азоту, 15…20% кисню,
1,6…5,7% водню, 0,1 оксиду вуглецю, 0,03…0,2 діоксиду сірки,
2,5…4% пилу.
Подрібнені шматки агломерату або окатиші за допомогою скипів подаються у верхню частину доменної печі – лійку, відкіля вони через колошниковий затвор потрапляють в шахту. Шахта має конусоподібну