не можуть тримати голову , сидіти , стояти , ходити. Реакції випрямлення і рівноваги іноді відсутні до 2 - 3 років. Хода характеризується нестійкістю . Для збереження рівноваги діти ходять , широко розставляючи ноги в  сторони , похитуючись , проте часто падають. Траєкторія руху зигзагоподібна , що нагадує ходу п'яної людини (хода при атаксії ) .

1.3 Характеристика порушень рухових функцій.

За ступенем тяжкості порушень рухових функцій і за ступенем сформованості рухових навичок діти діляться на три групи:

– діти з важкими порушеннями: у деяких з них не сформовано пряме стояння й хода, хапання й утримання предметів, навички самообслуговування; інші пересуваються за допомогою ортопедичних пристосувань і навичками самообслуговування володіють частково;

– діти із середнім ступенем виразності рухових порушень (найбільш численна група): більша частина дітей може самостійно пересуватися на обмежену відстань, вони володіють навичками самообслуговування, які однак, недостатньо автоматизовані;

– діти з легкими руховими порушеннями: вони ходять самостійно, упевнено себе почувають й у приміщенні, і на вулиці; навички самообслуговування сформовані, але разом з тим можуть спостерігатися патологічні пози, порушення ходи, насильницькі рухи й ін.

    Рухові функції людини регулюються багатьма рівнями нервової системи: корою великого мозку, підкірковими вузлами, мозковим стовбуром, мозочком, спинним мозком.

    Всі рухи розділені на довільні (цілеспрямовані) і мимовільні (автоматизовані). Довільні рухи інтегруються пірамідною системою, мимовільні – екстрапірамідною системою й мозочком. За допомогою