Прямостояння у здорових дітей розвивається до 9-10 місяців. Багато хто з дітей із ДЦП опановують вертикальне статичне положення лише в дошкільному-шкільному віці. З особливою складністю ця функція формується у дітей з атонічно-астатичною формою ДЦП. Ходьба – це не тільки новий етап у моторному розвитку, але й розширення пізнавальних обріїв. У нормі ходьба як руховий акт починає формуватися з 1 року.

    Лише половина дошкільників з ДЦП опановує ходьбу до 4 років. Інші діти опановують її в наступні роки життя або не опановують зовсім. Ще більш відстроченим у часі від вікових нормативів виявляється формування складних моторних актів, тонких і диференційованих рухів, які необхідні для самообслуговування, здійснення предметно-ігрової, образотворчої, навчальної й трудової діяльності.

    Іноді створюється видимість збільшення захворювання з віком. Однак ДЦП є непрогресуючим неврологічним захворюванням. Ілюзія поточного патологічного процесу виникає у зв’язку із все більшою невідповідністю між руховими можливостями дитини і зростаючими вимогами, пропонованими до зростаючого організму.

    В Україні частота ДЦП складає 2,4-2,5 випадків, а в різних регіонах країни коливається від 2,3 до 4,5 на 1000 дитячого населення. В даний час в Україні більше 30 тисяч хворих потребують тривалої реабілітації.

1.4 Використання ЛФК для дітей з ДЦП.

Заняття фізичними вправами з лікувальною метою при захворюваннях і паралічах нервів мають такі завдання:

1) надавати оздоровчий і загальнозміцнюючий вплив на організм для відновлення працездатності;

2) поліпшити кровообіг і обмінні процеси в зоні ураження, щоб усунути або знизити нервово - судинні та обмінні розлади ;