Етатизм та анархізм в теорії державотворення
3

ВСТУП

 

 

Актуальність теми дослідження. Сьогодні сучасне суспільство диктує людині певну модель життєдіяльності. Привілейоване становище в контролі над людським життям належить державі як головному політичному інституту. Як відомо, на рівні держави вирішуються долі мільйонів громадян, але разом з тим важливо враховувати те, що держава існувала не завжди. Яким би не був тривалим процес формування держави, у всіх випадках це закономірний процес, обумовлений перш за все внутрішнім розвитком суспільства, його різними соціально-економічними, військово-політичними, культурно-історичними та іншими обставинами [15, c. 19]. Іншими словами, суспільство це творець держави.

Держава перетворилася на самостійний орган, що стоїть над суспільством і в той же час взаємодіє з ним. Взаємодії держави і суспільства  процес складний і багатогранний. Як форма організації суспільства і керуюча система держава виконує функції в інтересах всього суспільства, вирішує протиріччя, долає кризові ситуації. Разом з тим іноді вона може займати і деструктивну роль підніматися над суспільством, проводити одержавлення, тобто проникати в усі суспільні сфери, сковувати їх, послаблювати і руйнувати суспільний організм. З іншого боку, суспільство завжди рухало державу до певних подій, змін чи реформ. Протягом століть і до сьогоднішнього дня людина зверталася до критики держави і уряду або, навпаки, вихваляла і прославляла її.

Актуальність обраної теми обумовлюється теоретичної і практичної необхідністю аналізу політичних ідеологій етатизму, анархізму як різновидів взаємин держави і суспільства. Для створення цілісної сучасної держави та визначення її потенціалу, необхідним є вивчення процесу державотворення, визначення ознак етатизму і анархізму як складових цієї теорії.