бюджет мобілізуються ресурси в основний централізований фонд держави, і й фонд держави, і відбувається перерозподіл засобів між галузями господарства, економічними регіонами, окремими соціальними групами населення.

     Позабюджетні спеціальні фонди мають строго цільове призначення. Фонди призначені для відшкодування збитку, нанесеного стихійними

лихами підприємствам  і населенню, а по особистому страхуванню – виплати застрахованому чи обличчю його родині матеріального забезпечення при настанні страхового випадку.[1]

2. Фінансовий механізм

    Фінансовий механізм — сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

    Реалізація фінансової політики держави здійснюється за допомогою фінансового механізму, який являє собою досить складну систему впливу на різні сторони фінансової діяльності окремих суб’єктів. Основним вектором цього впливу є взаємовідносини держави, яка виробляє і реалізує фінансову політику, із суб’єктами господарювання, що забезпечують виробництво ВВП.

    Структура фінансового механізму досить складна. До неї належать різні елементи, що відповідають різноманітності фінансових відносин. До структури фінансового механізму входять п’ять взаємопов’язаних елементів (рис. 2.1): фінансові методи, фінансові важелі, правове забезпечення, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення

    Кожна сфера та ланка фінансового механізму є складовою єдиного цілого. Разом з тим вони функціонують відносно самостійно. Ця обставина зумовлює необхідність постійного узгодження складових фінансового механізму.