ВСТУП

   Актуальність теми дослідження полягає у важливості вивчення ксенофобських і расистских настроїв серед мого народу - українців, зважування і аналізу всіх сторін за і проти цього давнього явлення,  а не тільки з сторони негативності , а також як у нас в суспільстві протікає міжконфесійне протистояння між представниками різних груп :  Православними, католиками, іудеями та мусульманами, а ще відношення в українському  соціумі до нового явищя як - маскулінністі і феміннізму, а саме які узагальнюючі нормативні уявлення та установки мають бути у сучасних людей і чим саме повинні займатися чоловіки та жінки у нашому  суспільстві і в наш час.

Загострення останнім часом інтересу до проблеми толерантності - помітна сторона як повсякденного, так і теоретичного свідомості. Цей інтерес має важливі політичні та культурологічні підстави. У масовій свідомості домінує судження, що саме толерантності у світі не вистачає. У той же час зростає розуміння того, що толерантність не можна розглядати як панацею від усіх бід сучасного світу. Неозброєним поглядом можна бачити, що нетерпимість до відмінностей (расових, етнічних, релігійних, гендерними і т.д.) може привести людей до катастрофічних наслідків. Проте не можна не бачити й те, що потурання і поблажливість можуть не меншою мірою струснути людський світ. Так що проблема толерантності не так проста, як може здатися на перший погляд.

Толерантність аж ніяк не може виступати в ролі вічної абстрактної цінності, якому треба слідувати автоматично, поза зв'язку з конкретно-історичною ситуацією. У толерантності є історія і вона показує, що на певному етапі існування людського суспільства ніякої толерантності не існувало. Потім у контексті певних історичних реалій виникла вимога толерантності. Але, виникнувши раз, воно вже не йшло з етики західного світу, однак зміст цього поняття змінювалося від століття до століття.