рік перебування при владі нацистів, кількість членів СГД виросло з 23 900 до 593 000 чоловік. Молодші дівчатка з 10 до 14 років перебували в «Юнгмедльбунд» (аналог Юнгфольк) зі своїм керівництвом. Юнгмедльбунд входив до складу СГД. А СГД був в свою чергу частиною Гитлерюгенду. Керівниці СГД перебували в підпорядкуванні у Бальдура фон Шираха.

Нові члени були зобов'язані зареєструватися в період з 1 по 10 березня кожного року. Реєстрація проводилася в місцевих відділеннях Союзу німецьких дівчат. Дівчата повинні були закінчити четвертий клас і відповідати наступним вимогам:

• бути расовою, етнічною частиною німецької нації;

• бути громадянкою Німеччини;

• не мати спадкових захворювань.

Якщо дівчинка відповідала цим вимогам, то вона розподілялася в групу Союзу дівчат на основі місця проживання. Церемонія введення нових членів у ранг членів Союзу була 20 квітня,в день народження Гітлера. Під час церемонії нові члени приводилися до присяги, їм видавали свідоцтва про членство і їх особисто привітав лідер групи  [12].

Першим кроком, яким заявила про себе свіжоспечена організація гітлерівських дівчат, став люта суперечка про форму одягу. Питання звучало так: сині або коричневі краватки ? Референт з жіночих питань в Гітлерюгенді стверджувала: «Ці коричневі шати, які дівчата носять в Шлезвіг Гольштейн, не є сліпим копіюванням коричневих сорочок чоловіків з СА. Ми одночасно хочемо і уникаємо такого копіювання. Мова не йде тільки про явне вираження духовної залежності жінки від чоловіка. Дівчата, які хочуть боротися за ідеї Адольфа Гітлера в нашій організації, будуть гордо й усвідомлено демонструвати хоробрість і готовність до жертв, будучи одягненими в істинно німецький жіночий одяг». Незважаючи на патетичні гасла перемогли сині спідниці і білі блузи [5]. Стандартна уніформа Союзу німецьких дівчат: темно-синя спідниця, біла блузка і чорна краватка з шкіряною шпилькою. Дівчатам заборонялося носити високі підбори і