В умовах досконалої конкуренції фірми не тільки роблять продукцію з найменшими з можливих короткостроковими, середніми і сукупними (повними) витратами, але також правильно вибирають розміри виробничого підприємства з метою мінімізації середніх витрат у довгостроковій перспективі. Фірма, що має підприємство неоптимального розміру, знаходиться в невигідному положенні стосовно своїх конкурентів в усьому, що стосується рівня витрат. У міру того, як конкуренція зрушує ринкову ціну до рівня мінімальних, довгострокових середніх витрат, фірма повинна або змінити розміри свого підприємства, прагнучи знизити витрати, або взагалі піти з галузі через збитки [7].
Ринку досконалої конкуренції властива тенденція до виробництва економічно ефективних кількостей усіх видів товарів з найменшими, можливими витратами , і тому цей ринок являє собою одну з найбільш сильних сторін цієї ринкової структури.
5. Втілення теорії досконалої конкуренції в реальних умовах функціонування ринку
Ми живемо у світі, де обмежені ресурси не можуть задовольнити потреби кожного. Конкуренція в процесі добування обмежених ресурсів, таким чином, є необхідним та неминучим атрибутом господарчого життя. Тільки система вільного ринку дає можливість людям, на основі права приватної власності, яка гарантована державою, вільно продавати та купувати усі товари та послуги.
Ключовим чинником, який визначає, наскільки ефективно функціонує вільний ринок, є угода про конкуренцію між продавцями. Досконала конкуренція існує тоді, коли жоден покупець чи продавець неспроможні установити контроль над цінами.
Знайти досконалу конкуренцію в реальному господарюванні непросто, адже для її існування необхідний ряд вимог, перелічених вище в тексті даної роботи, виконання яких є мало ймовірним в нинішніх умовах.
Прикладом функціонування ринку з досконалою конкуренцією можна привести ситуацію, яка відбулась на ринку сільськогосподарської продукції в США.
У середині 1980-х років ціни на сільськогосподарську продукцію впали, і багато американських фермерів збанкрутіли. Розлючені фермери стали звинувачувати уряд, посередників, ремствуючи на відсутність пільг, субсидій і т. д. Для багатьох фермерів джерелом їх банкрутств було падіння цін на їхню продукцію.