Мистецьке життя українців на території США кінця ХІХ – початку ХХ століття
1

Вступ

Чотири хвилі міграції, що носили як політичний так і соціально-економічний характер, підхопили велику кількість як політиків так і культурно-мистецьких діячів. Іммігрантам надавали роботу, були певні умови для проживання, але приходилось працювати фізично, що було досить важко. Але, навіть у таких важких для роботи умовах, мистецтво розвивалось, зокрема українська архітектура. Церква стала не лише осередком релігійного та церковного життя, але й місцем, що єднало наших земляків з покинутою Батьківщиною, її традиціями та духовністю.

Перша дерев’яна церква буда побудована вихідцями з Галичини в містечку Шенандоа у 1886 р. З часом такі церкви з’явилися у Джерсі-Сіті, Дукенсі, Скрентоні та майже по всій території США. Особливістю побудови було те, що церкви котрі будувались були іншими ніж американські, відчувався стиль Лемківщини, Галичини, Полісся, Волині. Зокрема це відображалось у тридільності церкви, а також внутрішньому інтер’єрі та банях.

Згодом в США розпочалося будівництво кам’яних церков, в яких митці намагалися зберегти традиції української дерев’яної архітектури, водночас знайти і нові підходи. Таким чином на теренах Сполучених Штатів Америки з’явилися шедеври архітектурного мистецтва, за проектами відомих українців зокрема: Юрія Костева церква св. Володимира у Глен Спеї, Радислава Жука, Українська католицька церква чесного Хреста в м. Тандер-Бей, Мирослава Німціва, Греко-католицька церква Пресвятої Богородиці у Лякаванні, штат Нью-Йорк і т. д.

Зростання інтересу науковців до вивчення мистецької спадщини зарубіжних українців і зумовлює актуальність даного дослідження. Також це зумовлено відсутністю знань про історію і особливості розвитку українського (зарубіжного) архітектурно мистецтва. Ми повинні знати власну історію, досліджувати та пишатися, що серед найвідоміших культурних діячів є багато українських імен.