Розділ 2. Особливості їжаків

2.1. Місце їжаків у «Червоній книзі»

Їжак вухатий занесений до Червоної книги України. Це зникаючий вид їжаків.

Чисельність i причини її зміни:

Ймовірно, чисельність виду в Україні не перевищує кілька десятків особин, проте ніколи не була високою. За останні 20 років відомо лише одна достовірна знахідка в окол. Луганська та по одній неперевіреній знахідці на Луганщині і Донеччині. Серед причини зміни чисельності - деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білочеревого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).

Особливості біології та наукове значення:

Степові місцини, особливо ділянки псамофітного степу, деградовані пасовища, схили ярів, крейдяні відслонення. Веде сутінково-нічний спосіб життя. В якості житла використовує нори, купи хмизу і бур'яну. Для тимчасових схованок використовує ямки в землі, щілини серед каміння. Характерна сплячка, яка триває з кінця жовтня до середини березня. Парування у квітні, у виводку 3-8 малят. Статева зрілість після року життя.[19]

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Вид був занесений до 1-2 видань ЧКУ, за останнім зведенням МСОП має категорію LC. Охорона в Луганському та Українському степовому ПЗ не дозволила зберегти вид на їх теренах. Відновлення популяцій можливе через розведення в неволі та випуск у мало порушені місця колишнього і сучасного мешкання.[20]

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Зловлені вагітні самиці народжували та вигодовували малят в неволі. У зоопарках (зокрема, у Київському зоопарку) вухаті їжаки добре розмножуються і щорічно народжують малят.