- Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України
У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" подано класифікацію територій та об'єктів ПЗФ України (стаття 3) та форм власності на території та об'єкти природно-заповідного фонду (стаття 4).(Додаток А). До складу природно-заповідного фонду України входять як природні, так і штучно створені території та об'єкти.
Державний природно-заповідний фонд — це складна система, яка включає в себе чотири підсистеми:
- природоохоронну та науково-дослідну (біосферні заповідники, заповідники і пам'ятки природи);
- природоохоронну та рекреаційну (національні парки і пам'ятки садово-паркового мистецтва);
- природоохоронну та ресурсовідновну (заказники природи);
- науково-дослідну та природоохоронну (ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки).(Додаток Б).
Залежно від рівня наукової і природоохоронної цінності заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва отримують статус державного або місцевого значення.
Ті, що залежать від походження та інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, геологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні; пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.
Станом на 1 січня 2004 р. природно-заповідна мережа України охоплювала 7023 територій та об'єктів загальною площею понад 2,7 млн га. Співвідношення територій і об'єктів, включених у природно-заповідний фонд України, показано