Формування в учнів початкової школи виконавських умінь в процесі музикування на дитячих музичних інструментах
5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ГРИ НА ПРОСТИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТАХ

1.1.    Поняття ДМІ. Гра на музичних інструментах

 

Гра на музичних інструментах не є складною для дітей. Діти з самого народження чують різні звуки та ритм. Це і є поштовхом для подальшого розвитку музичного та ритмічного слуху дошкільника. Гра на ДМІ дає можливість розвивати дитину всебічно з малечку і до повного її сформування.

Гра на інструментах, зокрема дитячих, є однією з найдоступніших форм роботи з учнями. Вони досить швидко засвоюють, як звучить той чи інший інструмент, яким чином потрібно на ньому грати, ознайомлюються з музичними творами, тощо.[3]

Гра на музичних інструментах індивідуально та в оркестрі приносить дітям велике задоволення, організовує їх, заохочує до активного музикування, виховує увагу, навички ансамблевого виконання, розвиває пам’ять, музично-слухові уявлення, чуття тембру, ритму, форми; допомагає зосередити увагу на різних елементах музичної виразності ( динаміки, штрихах, ритмі, тощо).

У сучасних умовах, коли зростає важливість естетичного виховання дітей, музичним іграшкам і дитячим інструментам відводиться особлива роль. Вони викликають у дітей великий інтерес, ними широко користуються в сімї, дитячих садках, залучаючи дитину до музики, допомагаючи розвитку її творчих здібностей, залучаючи до активного музикування.[6]

Одним із перших композиторів і педагогів, який звернув увагу на проблеми музичного виховання дітей, вважаючи провідним видом музичної діяльності дітей саме гру на дитячих інструментах, був Карл Орф. Він віддавав перевагу елементарним інструментам, так як «музикування на класичних музичних інструментах вимагатиме значних зусиль, тривалих вправлянь і це неодмінно відволікатиме увагу дітей від музики