На рис.3 представлений керамічний абсорбер. Він зібраний з керамічних царг 1 і має всередині решітки 2, на які укладається насадка (у данному випадку керамічні кільця). Газ підводиться до абсорбера через нижній штуцер 3 кілька вище днища, ніж запобігає потраплянню рідини в газопровід. Рідина подається до абсорбера через отвор 4 в кришці і надходить на розподільну тарілку, забезпечену отворами для проходу газу і отворами для проходу рідини. Газ протікає по абсорбера знизу вгору і віддаляється через штуцер 5, рідина ж протікає зверху вниз. Абсорбери. даного типу застосовуються в установках відносно невеликої продуктивності. В установках великої продуктивності, наприклад у виробництві азотної кислоти, абсорбційні вежі виготовляють з кислототривких природних каменів-андезиту, або зі сталі з футеровкою всередині кислототривкої кераміки.

При конструюванні насадок абсорберів дуже важливо передбачити рівномірне по всьому перерізу апарату зрошення насадки рідиною. Найбільш надійним в цьому відношенні являєтся встановлення в абсорбері грат, як показано на рис. Схеми абсорбційних установок. Рух рідини і газу в абсорбері відбувається зазвичай протитечією; газ проходить через абсорбер знизу вгору, а рідина стікає зверху вниз. Так як при протитоку минаючий газ стикається зі свіжим поглиначем, над яким парціальний тиск поглинаючого компонента дорівнює нулю, то можна достигнути більш повного вилучення компонента з газової суміші, ніж при прямотоці, коли минаючий газ стикається з вже концентрованим розчином поглинаємого газу в рідині; крім того, при протитоку можна отримати і більш високе насичення поглинача компонентом, тобто отримати більш концентровані розчини компонента в поглиначі. [4]

2.3.2 Вихідні дані.

1. Витрата повітря G=10 кг / год

2. Концентрація розподілюваного компонента в повітрі:

      на вході в абсорбер у1=0,05 молярний частки