ВИСНОВКИ

   У процесі роботи   було визначено, що  словникова робота з учнями початкових класів це одне із найважливіших проблем, яку повинен ставити перед  собою  вчитель початкових класів.

Тому як :

1) задача школи полягає в тім, щоб  розширити  коло уявлень та інтересів та  на цій основі розширити словник дитини;

2) спостереження і знання дитини необхідно  уточнювати, збагачувати, а разом з ними уточнювати і збагачувати словник дитини;

3) словник буває розвинений односторонньо: у ньому є конкретні, повсякденні слова, але немає  узагальнюючих слів, мало термінів, які відносяться до різних областей знань;

4) активізувати словник дітей, зробити так, щоб вони змогли вживати слова, що вони одержують у процесі навчання;

5) необхідно допомогти дітям, щоб вони як можна повніше використовували свій словниковий запас при самостійному житті [2].

Щороку навчання в початкових класах покликане дати учням визначену суму слів, понять. В основному словник учнів визначається підручниками з різних предметах, книгами для читання, наочними приладдями.

Звичайно, діти зустрічаються з новими для них словами не тільки на навчальних заняттях, але і при читанні книг, у кіно і театрі і т.д. Задача вчителя – врахувати всі можливості збагачення словника дитячої мови. Усі слова, що діти вживають у своїй мові і зустрічають у зазначених вище джерелах, повинні бути їм зрозумілі. Одна з перших задач вчителя – розкрити значення незнайомих чи нових слів [6, c.21].

Найчастіше пояснення значень незрозумілих слів відбувається на уроках читання.

    Існує кілька напрямків словникової роботи, з яких найважливіші наступні: