Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами музичного виховання
27

ього і педагогічного досвіду» [32].

Та не менш важливою видається нам здатність вчителя творчо підходити до побудови своєї діяльності у школі. М. Лазарєв вважає, що творчий характер різною мірою притаманний усім педагогічним діям вчителя, а творчість діалектично пов’язана з педагогічною майстерністю і є її найважливішою умовою, рівною мірою як і майстерність сприяє зростанню реальних творчих здібностей [28].

Ю. Львова вважає однією з найголовніших особливостей педагогічної творчості вчителя потребу у переданні своїх духовних накопичень учням, а саму педагогічну творчість визначає як «безперервне внутрішнє спонукання вчителя духовно збагачуючись передавати свої надбання дітям» [33].

На думку Г.М. Падалки, творче начало наскрізь проймає всю діяльність вчителя музики. «Вирішення різноманітних ситуацій на уроці або у спілкуванні з вихованцями у час дозвілля, добір найкращих методів викладання предмета, виконання музики прямо апелюють до творчих здібностей учителя, його інтуїції, музичного і педагогічного натхнення» [28].

Специфіка педагогічної творчості міститься у тому, що її потрібно розуміти як співтворчість вчителя і учня, не дивлячись на те, що вони суб’єкти різних видів діяльності. В.І. Загвязинький так пише про це: «Вчитель зайнятий педагогічною творчістю (хоча його педагогічні ідеї і задуми часто реалізуються у інших областях діяльності – літературній, технічній, науковій), учень – предметною (образотворчою, літературно-художньою, технічною). Важливо, що збіг характеру (при неповнім співпадінні предмету) діяльності і породжує співробітництво, співтворчість, духовну близькість, причетність до загальної справи, можливість і необхідність обміну досвідом між вчителем і учнем» [35].

Практика показує, що кожен вчитель має свій особливий стиль професійної діяльності, а вчитель-творець, дослідник – власну лабораторію. На основі аналізу, переосмислення наявної наукової і методичної інформації він створює свою методику викладання, творчо адаптуючи наявні технології навчання до конкретних обставин, доповнюючи і збагачуючи власними знахідками, власним баченням шляхів вирішення тієї або іншої педагогічної проблеми.