Зважаючи на такий широкий спектр задач, які може виконувати мережа активних референцних станцій та на значну кількість можливих користувачів можна зробити висновок, що побудова мережі активних референц-станцій на території Чернівецької області буде доцільною.

Крім того слід значити, що на даний час немає альтернативного рішення, яке б могло виконати всі задачі, які виконує мережа активних референцних станцій, оскільки всі вони можуть виконувати лише певне вузьке коло задач.

3.2. Дослідження стану геодезичної мережі на території Чернівецької області

      Аналіз стану ДГМ показав, що існуюча геодезична знаходиться в незадовільному стані, а її відновлення є досить затратним завданням. Згідно із дослідженнями С. М. Білокриницького [3] сучасна державна геодезична мережа, що припадає на територію Чернівецької області, складається зі 174 пунктів ДГМ 1-4 класів та , визначених згідно з "Основними положеннями по створенню держаної геодезичної мережі СРСР 1954-1961 рр.". [3] Щільність пунктів ДГМ становить 1 пункт на 46,2 км2, що в 1,5 рази нижче, ніж загальна на території України (1 пункт на 30,5 км2).

Розрядні геодезичні мережі на території Чернівецької області створювалися тільки в містах та селищах міського типу для великомасштабних знімань. З 417 населених пунктів Чернівецької області міст і селищ всього 19 (по площі 7% території). Враховуючи давнину закладання геодезичних пунктів мереж згущення, також середньостатистичну тенденцію щодо втрати (знищення) можна констатувати, що в даний час втрата пунктів розрядних мереж згущення ускладнює або взагалі не надає можливості їх використання для великомасштабних і кадастрових знімань[3].

Тому для вирішення даної проблеми потрібно додатково закласти 1446 пунктів ДГМ 1-3 класів. та 28678 пунктів розрядної геодезичної мережі. Якщо роботи виконувати традиційними методами, то для цього потрібно близько 9 млн. грн. коштів і понад 500 геодезистів [3] (станом на 2003 р).