Морфологічна та фізико-хімічна характеристика бурувато – підзолистого оглеєного грунту
21

застосовуються води і провідну роль у грунтотворенні відіграє глейовий процес.

3. Методи досліджень

При виконанні практичної частини курсової роботи використовувались спеціалізовані методики , які в повному об’ємі дають нам змогу описати досліджуваний ґрунт. При виконанні досліджень ми використовували методи, які були вказані в джерелі[1].

          3.1. Визначення гігроскопічної вологи (CEN ISO/TS 17892-1:2004, IDT), ДСТУ CEN ISO/TS 17892-1:2007.

Суть методу полягає у визначенні кількості випаруваної вологи з ґрунту під дією на нього температурою 105оС (термостатно-ваговий метод).

3.2. Визначення гумусу методом Тюріна в модифікації Симакова.

Метод базується на окисленні гумусу 0,4 н розчином біхромату калію (K2Cr2O7), приготовленого на сірчаній кислоті і відтитровуванні надлишку біхромату калію сіллю Мора.

3.3. Гранулометричний аналіз ґрунту (ДСТУ 4730:2007).

Метод базується на виділенні з ґрунту різних за розмірами гранулометричних фракцій. Кожна фракція відбирається із суспензії через певний інтервал часу після збовтування. Час відбирання розраховується за швидкістю осідання твердих часток у воді за законом Стокса.

3.4. Визначення pH ґрунту потенціометричним методом (ISO 10390:1994, IDT; ДСТУ ISO 10390-2001).

Суть методу полягає у визначенні концентрації іонів водню потенціометричним методом.

Потенціометрія – фізико-хімічний метод кількісного аналізу, що ґрунтується на вимірюванні електрохімічного потенціалу електрода в розчині досліджуваної речовини..

        3.5. Визначення суми ввібраних основ методом Каппена-Гільковіца.                                                                                                                                                                                                                     

        Сумою ввібраних основ називається загальна кількість ввібраних катіонів Ca, Mg, Na i K, виражається в мг-екв на 100 г грунту. Методи