Вступ

Поняття про грунт нерозривно пов'язане із землеробством. Спо­чатку ґрунт ототожнювали з поняттям "земля" - ділянкою поверхні, на якій проживає людина. В XIX ст. його переважно розглядали як орний шар, на якому вкорінюються рослини (так звана агрономічна точка зору), а також як геологічне утворення.

Перше наукове визначення грунту дав В.В.Докучаєв у праці "Лекції з ґрунтознавства" (1901): "ґрун­том треба називати "денні" або зовнішні горизонти гірських порід, природно змінених сумісною дією води, повітря і різного роду організмів, живих і мертвих". Учений ставив ґрунт у ряд самостійних природних тіл, які якісно відрізняються від інших. Це тіло історич­не, має свій вік та історію утворення.

Ґрунт - це складна поліфункціональна, полідисперсна, гетеро­генна, відкрита чотирифазна структурна система в поверхневій частині кори вивітрювання гірських порід, що володіє родючі­стю і є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу та часу. 

           Метою курсової роботи з ґрунтознавства є: використання теоретичних знань і аналітичних навичок для вирішення питань, які пов’язані з генезисом досліджуваних ґрунтів, а також можливість використання даних ґрунтів в сільському господарстві. Дати повну назву досліджуваному грунту. Дати характеристику досліджуваній місцевості і ознайомитися із різними видами досліджень в різних модифікаціях.

          Завдання курсової роботи полягало в дослідженні основних характеристик обраного нами під час польової практики ґрунту. Дослідження ґрунтів зонального типу є невід’ємною часткою ґрунтознавства. При діагностиці того чи іншого ґрунту проводиться певна кількість досліджень. Досліджуваний нами ґрунт – бурувато – підзолистий оглеєний, який приурочений для волого – лісової зони. При діагностиці того чи іншого ґрунту проводиться певна кількість досліджень.