Морфологічна та фізико-хімічна характеристика бурувато – підзолистого оглеєного грунту
9

нейтралізації їхньої агресивності. Разом з переважанням окисної обстановки й відсутністю застою розчинів таке явище перешкоджає опідзоленою грунтів. Але при певному комплексі факторів воно може розвинутися дуже інтенсивно, особливо при стимуляції його поверхневим перезволоженням (приклад – бурувато-підзолисті грунти Передкарпаття).

                  6. Оглеєння, яке часто супроводжує генезис цих грунтів. Воно може бути грунтовим (Закарпаття, лугово-буроземні грунти) та поверхневим (Передкарпаття, бурувато-підзолисті грунти), дуже часто – змішаним.

      Територія Івано – Франківської області має рівнинний і гірський рельєф. Рівнини знаходяться в північно – східній частині області, займаючи 2/3 її площі. Решту займають гори Карпати. Територія області в загальному плані знижується з північного заходу на південний схід.

      Територія області лежить у межах двох великих тектонічних структур: південно – західної окраїни Східноєвропейської платформи (Волино – Подільські плити) і Карпатського складчастого поясу,який в свою чергу має досить складну будову. Перш за все, до його складу входить Передкарпатський крайовий прогин із специфічними Зовнішньою і Внутрішньою зонами, а також складчаста область Українських Карпат.

1.3. Основні властивості

       Буроземно-підзолисті грунти відносять до малогумусових від 0,6 до 2,9%, униз по профілю його кількість різко зменшується. Карбонатність материнських порід та вилуговування у процесі ґрунтоутворення зумовили слабку кислотність грунтів по всьому профілю. Мають відносно підвищену ємність поглинання - 25 – 40 мг-екв на 100 г грунту.У складі поглинених катіонів переважає кальцій. Надмірно високою є актуальна кислотність гумусово-елювіального горизонту. Порівняно висока гідролітична кислотність — від 3,2 до 5,2 мг-екв. на 100 г грунту, а обмінна кислотність в основному викликана рухомим алюмінієм — 3,8 - 18,6 мг на 100 г грунту. Сума ввібраних основ коливається в межах 4,6 - 9,6 мг-екв на 100 г грунту, що зумовлює досить низький ступінь насиченості — 47,7% з коливаннями від 19,0% до 62,0%. При нестачі поживних речовин і високій кислотності