1.8.Складання і призначення картограми агровиробничих груп ґрунтів.

Картограма агровиробничих груп ґрунтів використовується для визначення якісної характеристики кожної ділянки (контуру) угідь, правильного розміщення проектних угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сінокосів, пасовищ, господарських дворів), тобто формування структури угідь сівозмін, їх полів і робочих ділянок у відповідності до придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур. [3]

Картограма агровиробничих груп ґрунтів виготовляється на копії плану території сільської ради. На цьому плані, з врахуванням особливостей рельєфу території, рослинного покриву, гідрографічної сітки студент разом з викладачем моделює розміщення меж і шифрів агровиробничих груп ґрунтів. Відповідно до величини крутості схилів визначається шифр агровиробничих груп ґрунтів, їх еродованість (не змиті, слабо; середньо; сильно-змиті) та заплавні землі. [2]

На картограмі показуються:

-       межі і шифри агровиробничих груп ґрунтів коричневим кольором, їх еродованість за шкалою: не змиті, слабо, середньо і сильно змиті:

-       границі заплавних земель – синім кольором;

-       вираховується площа кожної агровиробничої групи ґрунтів у розрізі земельних угідь; експлікація земель у розрізі агровиробничих груп ґрунтів та оціночні показники по угіддях та умовні позначення. [3]

По кожному контуру ґрунтів, в межах окремих видів угідь, вираховується площа з точністю до 0,1 га і ув’язується із поконтурною відомістю вирахування площ, що проводилось раніше. Вирахувані і ув’язані площі виписуються на картограмі.

За результатами вирахування площ складається експлікація агровиробничих груп ґрунтів (див. табл.№4).

Крім визначення площ кожної агровиробничої групи ґрунтів і угідь, із шкали бонітету ґрунтів області в залежності від розміщення об’єкта у раніше визначеному земельно-оціночному районі, виписуються бали бонітету ґрунтів окремих сільськогосподарських угідь. [2]