- розвиток сюжету предметно-ігрової діяльності полягає у збільшенні кількості персонажів та появі зв’язків між ними;

- зароджується ігрова взаємодія з однолітками в спільних іграх;

- до кінця раннього віку складаються передумови сюжетно-рольової гри.

2.3. Формування ігрових умінь дітей раннього віку

При пошуку методів формування гри важливо знати специфіку ігрової дії: вона завжди спрямована на досягнення певної мети з урахуванням ігрових умов. По ходу гри дитина вирішує ряд ігрових завдань, в яких вона вчитися ставити мету, враховувати і готувати умови для її досягнення, засвоює нові, більш складні способи дії. Все це забезпечує розвиток ігрової діяльності.

Саме формування гри можна розглядати як пред’явлення дітям ускладнюють ігрових завдань, підведення їх до самостійної постановки та самостійним рішенням. Необхідно створити особливу проблемну ігрову ситуацію, тобто поставити дітей перед таким ігровим завданням, яке їм цікаве, яке вони захочуть вирішувати самі. Досягнення мети в проблемних ігрових ситуаціяхзавжди пов’язане з скрутними моментами (як правило, з новими, незвичайними умовами). Якщо ці скрутні моменти лежать в «зоні найближчого розвитку» (Л. Виготський), то дитина вирішує ігрові завдання сама або з невеликою допомогою старших. В одних ігрових проблемних ситуаціях діти ставляться перед необхідністю відображати і комбінувати в грі нові знання про світ. В інших – вирішувати ігрові завдання більш складними способами. По-третє – вчаться ставити ігрові цілі, планувати шляхи до їх досягнення. По-четверте – опановують умінням самостійно готувати або перетворювати умови для гри. Таким чином, якщо ігрові проблемні ситуації поступово ускладнюються в