Іменникові АЛН поети створювали переважно для конкретизації характерної ознаки позначуваних денотатів, їхньої оцінки, а також для лаконічності висловлювання та інших версифікаційних потреб.
Серед індивідуально-авторських прикметників сучасників найчисленнішими є ЛСГ ад’єктивів, які вказують на колірні особливості денотатів, емоційно-психічний стан осіб. Вагомими щодо кількості є також ЛСГ АЛН, які позначають динамічні й темпоральні ознаки. Активне творення АЛН зазначеної семантики зумовлене особливостями індивідуальної поетичної картини світу сучасників. Загалом більшість новотворів кожної з лексико-семантичних груп у контексті виконує номінативну функцію, поєднану з експресивною.
Серед авторських дієслівних номінацій сучасників найбільше виявлено АЛН, які позначають дію через її відношення до іншої процесуальної ознаки, або до абстрактних понять. Поява індивідуально-авторських дієслів у сучасній поезії зумовлена переважно причинами номінативного характеру.
Із-поміж АЛН сучасників прислівникові новотвори представлені найменшою кількістю. Більшість новотворів є означальними прислівниками, які вказують на ознаки дій людини чи характеризують стан довкілля. Основними причинами появи новотворів були версифікаційні потреби та пошук емоційно виразного, образного слова.