3.1. Способи творення індивідуально-авторських іменників

          У мові новими одиницями найактивніше поповнюється клас іменників, що пов’язано з потребою в номінації нових предметів і понять, які з’являються в процесі постійного розвитку людства. Серед індивідуально-авторських новотворів сучасних поетів також переважають іменники, проте причини їхнього виникнення дещо інші. Поява АЛН у поетичному мовленні представників досліджуваного літературного періоду зумовлюється пошуком емоційно виразних та семантично точних засобів передачі авторської думки.

           Для творення іменникових АЛН сучасні поети залучали всі різновиди морфологічного способу.

           Проаналізуємо докладніше способи творення іменникових номінацій, виявлених у лексиконі сучасних поетів.

            3.1.1. С у ф і к с а ц і я. У сучасному мовознавстві розрізняють суфіксацію субстанціальну – у процесі деривації до твірної основи приєднується матеріально виражений суфікс – та нульову – утворення похідних слів із нульовим закінченням [33, с. 116 – 117].

          У поетичному словнику сучасних авторів іменникові АЛН, утворені субстанціальною суфіксацією, походять від дієслівних, іменникових і прикметникових основ.  Усього виявлено 25 одиниць.

         Від прикметникових основ поети поч. XXI ст. утворювали деривати з суфіксами:

1) -ість: березневість (П. Перебийніс) ← березневий, наждачність (Л. Геник) ← наждачний, щетинність (О. Прохорчук) ← щетинний;. Окремі АЛН утворено з пропуском дериваційної ланки, тобто у літературній мові відсутні мотивувальні прикметники: