Структурно-семантичні особливості авторських лексичних новотворів у поезії кінця хх – початку ххі столііть
47

         Складні прикметники таких типів належать, як вважає О. А. Земська, до найбільш стандартизованих і утворюваних майже без обмежень. Тобто будь-який числівник може приєднатися до будь-якого іменника, що піддається рахунку [27, с. 45], напр., узуальні прикметники: многокутний, многолюдний, стовідсотковий, стогектарний. Однак виділені складні прикметники, поєднуючись із означуваними іменниками, створюють у поетичному контексті яскраві, у більшості випадків – експресивні образи та картини, напр.:Стошумне розмаїття / Дзюрчить струмками, жебонить стооко. (Б. Чепурко).

       Серед складних прикметників у словнику сучасних поетів представлено одне юкстапозитне утворення: літний-перелітний (А. Витрикуш). Як зазначають фахівці, «прикметники рідко використовують юкстапозицію як спосіб словотворення. У них вона виступає переважно як засіб стилістичного підсилення або уточнення певної ознаки» [31,  380].

        Отже, продуктивним способом творення прикметникових АЛН у поетичному словнику поетів поч. XXI ст. є основоскладання. Усі авторські складні прикметники формують дві групи: 1) композити з сурядними відношеннями між основами; 2) композити з підрядними відношеннями між основами. Переважають складні слова першої групи. Загалом індивідуально-авторські складні прикметники обох груп є оригінальними, семантично місткими, образними, часто експресивними номінаціями, створеними з певною стилістичною метою.

         Загалом серед прикметникових новотворів сучасних майстрів слова переважають складні ад’єктиви, які в контексті виконують роль семантично та стилістично виразних епітетів.

 

       3.3. Способи творення індивідуально-авторських дієслів

 

        Характерною ознакою дієслів (як загальновживаних, так і авторських) є те, що вони створюють ефект мовної динаміки в тексті.