Структурно-семантичні особливості авторських лексичних новотворів у поезії кінця хх – початку ххі столііть
49

          Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб творення дієслів у поетичному доробку сучасних поетів представлений одним відіменниковим дериватом: вглибатися (Б. Чепурко) ← глиб, який утворено за допомогою префікса в-, суфікса -а-ти- і постфікса -ся, а «миттєве та інтенсивне виконання дії» інновації вглибатися надає префікс в-.

          Префіксально-суфіксальним способом у сучасних авторів утворено незначну кількість дієслівних АЛН. За частиномовною належністю мотивувальних слів виокремлюються такі групи АЛН:

1)    відсубстантивні дієслова, які представлені семантично розрізненими дериватами, утвореними за непродуктивними в сучасній українській мові типами. У їхньому дериваційному оформленні беруть участь такі форманти: в-…-ува-: взорувати (А. Миколаєнко) ← зір, вкохувати (В. Решетило) ← кохання; до-…-ува-: домріювати (А. Спірідончева) ← мрія; за-…-и-: завітрюганити (О. Шнуренко) ← вітрюган; з-…-і-: здалеченіти  (Б. Чепурко) ← далечінь; о-…-и-: опортретити (С. Сапеляк) ← портрет;

2)    віддієслівний дериват із конфіксом пере-…-ува-: передмухувати (С. Ренар) ← дмухати.

       Як бачимо, сучасники не тяжіють до якогось одного словотвірного типу, тому в конфіксальних новотворах основний акцент робиться не на структуру, а на зміст, через що в конструюванні деривата основну роль відіграє мотивувальне слово.

       Лише одним дериватом представлено спосіб основоскладання: духолетіти (В. Рябий), який утворено на базі словосполучення духом летіти. Поява такої номінації зумовлена прагненням автора виокремити якусь ознаку чи посилити емоційне звучання поезії: І сніг не сніг духолетів / і переходив межі зору, / коли не видно вже слідів / від квітограю – змило море / земної згуби, і душа / хотіла би ошаленіти / в півонії, де білий жар / біліший, ніж вогонь розквітлий. (В. Рябий). Простежуємо також, що складне утворення цього типу є римою до загальновживаного слова: духолетівслідів.