Рисунок 2.6 – Кільцева топологія

Основна проблема при кільцевій топології полягає в тім, що кожна робоча станція повинна активно брати участь в пересилці даних і у випадку виходу однієї з них паралізується робота усієї мережі. Несправності в кабелях локалізуються досить легко. Підключення нової робочої станції потребує відключення всієї мережі. Заборони на протяжність сітки немає тому що весь розмір зводиться до відстані між робочими станціями.

Спеціальною формою кільцевої топології являється логічна кільцева топологія. Фізично вона складається як з’єднання зіркових топологій. Окремі зірки включаються за допомогою концентраторів. В залежності від числа підключених робочих станцій використовуються пасивні або активні концентратори. Активні концентратори містять підсилювач для підключення до 4-16 робочих станцій. Пасивний концентратор являється лише розподілювачем максимум на 3 станції. Кожній робочій станції присвоюється спеціальний номер. При виході з ладу однієї зірке решта продовжує функціонувати.

При шинній топології середовище передачі даних представляється в формі комунікаційного шляху, доступного для всіх робочих станцій, до якого всі вони повинні бути підключені (рисунок 2.7). Всі робочі станції можуть безпосередньо вступати в контакт з будь якою станцією в мережі.

Робочі станції в будь який час, без переривання роботи всієї мережі можуть бути підключені або відключені від неї. В стандартній ситуації для шинної топології часто використовують тонкий кабель або Cheapernet- кабель. Виключення а особливо включення до такої топології потребує розриву шини, що призводить до порушення руху інформації і зависання системи. Нові технології передбачають включення робочої станції до мережі через штепсельні коробки. Завдяки тому що до мережі можна підключитися в будь-який момент, вона ненадійна в питанні безпеки.