• при великих аваріях та катастрофах виникає невідповідність потреби в санітарному транспорті можливостям його забезпечення, тому використовується виділений транспорт загального призначення (пристосований транспорт);
• постраждалих з тяжкими ураженнями необхідно евакуювати на санітарному (спеціально обладнаному) транспорті у супроводі медичного працівника з можливістю надання медичної допомоги під час евакуації;
• при наданні медичної допомоги постраждалим, що винесені з осередку ураження СДОР, радіоактивними речовинами та бактеріологічними засобами медичний персонал і рятувальники у місцях збору та під час евакуації потерпілих повинні працювати у засобах індивідуального захисту.

Основними напрямками удосконалення системи лікувально-евакуаційного забезпечення при надзвичайних ситуаціях мирного часу можуть бути:

• для кожного регіону країни повинна бути розроблена медико-тактична характеристика конкретної надзвичайної ситуації, виходячи із наявності потенційно небезпечних об’єктів (радіаційно- та хімічно небезпечні об’єкти, водосховища і т. д.);
• підвищена роль до госпітального етапу медичної евакуації;
• змінені функції госпітального етапу медичної евакуації;
• мобільність, оперативність та постійна готовність медичних формувань і закладів усіх міністерств і відомств, що визначені Постановою Кабінету Міністрів  України від 3 серпня 1998 року № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру”.

Організація медичної евакуації покладається на органи управління охороною здоров’я  відповідного рівня, із залученням сил та засобів Державної служби медицини катастроф територіального та за необхідності, центрального рівня у взаємодії з комісіями техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

В першу чергу потребують медичної допомоги та евакуації діти, вагітні жінки, особи з неспинною зовнішньою або внутрішньою кровотечею, в стані асфіксії, шоку, із синдромом тривалого стиснення,з відкритим пораненням грудної або черевної порожнини, у несвідомому або конвульсивному стані, а також ті, що зазнають впливу вторинних факторів, які обтяжують ураження. Великого значення в системі лікувально-евакуаційного забезпечення набуває медична довідка, яка проводиться в осередках надзвичайних ситуацій.