(Дод., 18); і вставлені  конструкції, що виражаються реченням (Приклад 3б), (Дод., 11).

Використання автором останніх вимагає певної обережности, адже зрозуміло, що швидкому і адекватному засвоєнню тієї інформації, яка вміщена саме у вставленій конструкції, сприяють передусім прості речення (про це точніше далі в наступному розділі).

Варто також зауважити, що на відміну від вставних слів і словосполучень, вставлені компоненти не виражають модального значення, не мають вказівок на джерело повідомлення, на зв’язок із іншими повідомленнями, і не можуть розміщуватися на початку основного речення. Це притаманно, як вже зазначалося, лише таким відокремленим компонентам, як вставні слова і словосполучення, розглянуті нами на початку першого розділу.

Отже, вставлені конструкції у вигляді речень збоку значеннєвості та функцій не дуже відрізняються від функцій і значень вставних слів і словосполучень. Але у цьому випадку, використовуючи вставлені компоненти, що за своєю структурою є реченнями, автор може вмістити в них і, певним чином, виразити власну міні-думку, пояснити щось, розтлумачити деякі поняття, терміни, абревіатури, що є вагомим чинником розуміння при читанні реферативних текстів.