Вставні і вставлені конструкції в реферативному тексті
15

їхня головна функція - розвантажувати основний зміст, давати змогу читачеві перепочити і проаналізувати сутність прочитаного. Тобто виконувати допоміжну функцію, а не навпаки.

Наведемо приклад де вставлений компонент негативно впливає на цілісне розуміння всього речення: Однією з центральних проблем цієї модернізації є перебудова масової свідомості, її переорієнтація, що передбачає усвідомлене співвідношення інтересів усього населення України (певна частина його ототожнювала себе раніше з радянським, а тепер – з російським народом) з інтересами української нації та її держави.(Дод., 19)

У прикладі використано вставлену конструкцію, яка за своєю структурою є реченням зі складносурядним зв’язком і пояснює основний зміст цілого речення. Якщо розглядати його як синтаксичну одиницю, то побудоване воно за всіма правилами синтаксису, якщо ж звернути увагу на сам зміст і, головне його сприйняття читачем - друга частина речення, що стоїть за вставленою конструкцією, сприймається ніби відірваною від основної і речення, так би мовити, закінчується на вставленій конструкції. Це сталося тому, що вона несе в собі таку думку, яка заслуговує на самостійне існування, тобто може бути вжита не як вставлений компонент, а як окреме самостійне речення.

Отже, в нашому випадку вставленість спонукає читача на певні роздуми, щодо піднятої в ній теми, і негативно впливає на змістову цілісність речення. Такі помилки зустрічаються досить часто в реферативних текстах і редактор повинен пильно стежити за цим і усувати їх. Адже ясність і чіткість реферату, це найголовніший критерій при його написанні та сприйнятті.